Завіси Палацу Теодоріха на мозаїці в Сант-Аполлінаре-Нуово: іконографія та семантика

Випуск вісника: 
Сторінки: 
160-175
Анотація: 

Із безлічі зображень тканин у равеннских мозаїках, де вони зазвичай розташовані на задньому плані, лише в композиції «Палац Теодоріха» у базиліці Сант-Аполлінаре-Нуово завіси посідають центральне місце. Спочатку під арками палацу Теодоріха розміщувались портрети остготських придворних, очолюваних Теодоріхом. Після вигнання готів із Равенни мозаїки були перероблені, а персонажі, що знаходилися під арками палацу, приховані завісами та фоном. Розміщення великих тканин у композиції вимагало від майстрів більших зусиль, ніж проста «заміна» однієї фігури іншою. З цього випливає, що вибір тканин був обдуманий і суворо вивірений, тому без уваги на сукупність сенсу та символіки тканин сприйняття і розуміння мозаїки залишалося неповним. За допомогою аналізу семантики тканин і візерунків на них у статті показується, що зображені на так званому палаці Теодоріха завіси стали рішенням відразу декількох здач. По-перше, прибиралися портрети єретиків, що мало певний повчальний ефект, оскільки завіси показували, як вхід до раю слідом за праведниками для єретиків закривався. По-друге, завіси перетворювали колишній палац на тріумфальний киворій-вхід до Царства Небесного. По-третє, зображення на центральних завісах просфор нагадувало про заклик апостола Павла увійти до Царства Небесного через завісу, тобто через тіло Христа, а зображені на бічних завісах мальви - квіти безсмертя та найкращою їжі, що приносить радість, користь і воскресіння, –  вторували його словами

УДК: 
7.033.2:7.046:7.45
Мова публікації: 
Англійська
Список літератури: 
  1. Бобрик М. А. Икона Тайной вечери над Царскими вратами. Иконостас: происхождение – развитие – символика / ред. А. М. Лидов, М. А. Бобрик. Москва : Прогрес-Традиция, 2000. С. 540–541.
  2. Васильева Т. М. Латеранский фастигиум и генезис алтарной преграды. Иконостас: происхождение – развитие – символика / ред. А. М. Лидов, Т. М. Васильева. Москва : Прогрес-Традиция, 2000. С. 33–51.
  3. Герман Константинопольский. Сказание о Церкви и рассмотрение таинств. Москва : Мартис, 1995. 87 с.
  4. Грабар А. Император в византийском искусстве : пер. с франц. Ю. Л. Грейдинг / авт. вступ. ст. Э. С. Смирнова. Москва : Ладомир, 2000. 328 с.
  5. Лазарев В. Н. История византийской живописи. Москва : Искусство, 1986. 332 с.
  6. Ларионов А. И. Напольная мозаика «Нильский пейзаж». Храм Фортуны Примигении в Пренестее (Палестрина) URL: http://www.smalta.ru/library/larionov-nilskiy-peizag (дата звернення: 09.08. 2018).
  7. Лечицкая О. В. Коптские ткани: Гос. музей изобразительных искусств имени А. С. Пушкина. Москва : «Типография “Новости”», 2010. 416 с.
  8. Матвеева Ю. Г. Декоративные ткани в мозаиках Равенны: семантика и культурно-смысловой контекст / Ю. Г. Матвеева – Киев: Дух и литера, 2016. — 496 с.
  9. Наппо С. Помпеи : альбом-путеводитель. Москва : Бертельсманн Медиа Москау, 2001. [Сер.:] Атлас чудес света. 168 с.
  10. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / ред.: А. Н. Насонов. Москва-Ленинград : Изд-во Акад. Наук СССР, 1950. 642 с.
  11. Срезневский И. И. Св. София Царьградская по описанию русского паломника конца XII в.: [Текст паломничества Добрыни Ядрейковича по копенгагенскому списку]. Отдельный оттиск из «Трудов» 3-го Археологического съезда. Киев : Университетская типография, 1875. 15 с.
  12. Стерлигова И. А. Драгоценный убор древнерусских икон XI – XIV вв.: происхождение, символика, художественный образ. Москва : Прогресс-Традиция, 2000. 264 с.
  13. Шалина И. А. Вход «Святая Святых» и византийская алтарная преграда. Иконостас: происхождение – развитие – символика / ред.-сост. А. М. Лидов. Москва : Прогрес-Традиция, 2000. С. 52–84.
  14. Aeliani Varia historia, Heraclidis Pontici et Nicolai Damasceni quae supersunt: Ad optimorum Librorum Fidem / Claudius Aelianus. Lipsiae : Sumtibus et typis car. Tauchnitii, 1829. 324 p.
  15. David M. Enternal Ravenna from the Etruscans to the Venetians. Milano : Jaka Book, Angelo Longo Editore, 2013. 288 p.
  16. Epimenides. Testimonia. Die Fragmente der Vorsokratiker / Ed. H. Diels and W. Kranz. Vol. 1, 6th edn. Epimenides Berlin : Weindmann, 1951. 465 p.
  17. Galavaris G. Bread and the Liturgy. The Symbolism of Early Christian and Byzantine Bread Stamps. Madison, Milwaukee & London : The University Wisconsin Press, 1970. 235 p.
  18. Galenus. De victu attenuante. Corpus medicorum Graecorum. Leipzig : Teubner, 1923. Vol. 5. 4. 2
  19. Grabar A. L’age d’or de Justinien de la mort Theodose à l’Islam. Paris : Gallimard, 1966. 408 p.
  20. Grabar A. Le Premier art chrétien (200 – 392). Paris : Gallimard, 1966. 326 p.
  21. Hesiod. Opera et dies. De Hesiodi Carmine quod Opera et Dies inscribitur / Ed. A. D. Kappotas. Hesiod–Leipzig, 1856.
  22. Moor de A., Fluck C. Textiles and architecture – An introduction.. Clothing the house: Furnishing textiles of the 1st millennium AD from Egypt and neighbouring countries : proceedings of the 5th conference of the research group “Textiles from the Nile Valley” Antwerp, 6 -7 October 2007 / Ed. A. de Moor, C. Fluck. Tielt : Lannoo, 2009. P. 8–16.
  23. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca. Paris, 1862. T. 61. 804 p.
  24. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca. Paris, 1862. T. 62. 784 p.
  25. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca. Paris, 1864. T. 65. 1273 p.
  26. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca. Paris, 1865. T. 86.2. 3360 p.
  27. Plutarchus. Septem sapientium convivium. Plutarch’s moralia / Ed. F. C. Babbitt. Vol. 2. Cambridge, Mass. : Harvard University Press, 1928. 528 p.
  28.  Rizzardi C. I Tessuti copti del Museo Nationale di Ravenna. Ravenna : Poligrafico dello Stato, 1993. 124 p.
  29. Scholia in opera et dies (scholia vetera). Milan, 1955.
  30. Stauffer A. Textiles d’Égypte de la collection Bouvier. Antiquité tardive, periode copte, premiers temps de l’Islam: Musée d’Art et d’Histoire, Fribourg. Bern = Textilien aus Ägypten aus der Sammlung Bouvier : Spätantike, koptische und frühislamische Gewebe. Fribourg : Musée d'art et d'histoire; Bern: Benteli, 1991. 231 p.
  31. The Glory of Byzantium : Art and Culture of the Middle Byzantine Era. A. D. 843–1261. New York, 1997. 754 p.
  32. Wessel, K. Ciborium. Reallexikon zur byzantinischen Kunst. Stuttgart. 1966. Lief 7. Sp. 1055. 1068.