Еволюція творчого методу Олега Мінька, як приклад розвитку типології модернізму в мистецтві Львова другої половини ХХ ст.

У статті проаналізовано основні етапи становлення творчого методу Олега Мінька в контексті розвитку модерністської типології у мистецтві Львова. Першим етапом можна вважати період навчання Олега Мінька в «підпільній академії Карла Звіринського» упродовж 1959–1963, коли молодий студент освоїв художні течії класичного авангарду: аналітичний та синтетичний кубізм, фовізм та метод переведення перцепції у символ. Другим етапом були аналіз форми давніх культур та методичні вправи із формою архетипа 1963-1966рр., що прикметно для художніх практик високого модернізму. Третім етапом можна вважати творчість середини 1980 – середини1990-х, де Олег Мінько в натурних замальовках «розбудовує внутрішній світ», за прикладом європейських сюрреалістів. Останній етап припадає на сер.1995–2000 рр., де художник формує самобутній тип образної структури «ієрархії». Образна типологія Мінькових творів другої половин ХХ ст. гранично наближена до контексту мистецьких явищ високого та пізнього пізнього модернізму в Західній Європі