У статті осмислено особливості розвитку скульптурного портрета у творчості Еммануїла Миська. Визначено зміни, які відбуваються утворах майстра, де формується новий простір, у якому портретна скульптура стає об'єктом зберігання і передачі інформації. Доведено, що візуалізація сторінок української історії відбувається в основному через уособлення окремих подій у постатях видатних діячів свого часу. Проведено аналіз цілого ряду джерел, пов’язаних з особливостями художньо-критичного осмислення складних творчих процесів, характерних для творчості Еммануїла Миська
1. Белічко Ю. В. Художник. Мистецтво. Час: 36 вибраних мистецтвознавчих статей. Київ : Мистецтво, 1982. 135 с.
2. Голод І. Еммануїл Мисько. Скульптура. Львів : Брати Сиротинські і К, 1999. 58 с.
3. Голубець Г. В. Професійне декоративно-ужиткове мистецтво другої половини ХХ століття в музейних колекціях Львова. Львів : КолірПРО, 2015. 62 с.
4. Мисько Е. Виставка творів. Галерея ТОСХУ, 1995.. Тернопіль : Лілея, 1995. 18 с.
5. Мисько Е. Мої друзі: виставка творів / автор-упорядник О. Пеленська. Львів, 1989. 12 с.
6. Мисько Е. Скульптура : альбом. Львів : Брати Сиротинські і К, 1999. 42 с.
7. Міц Н. В. Еммануїл Мисько : бібліографічний покажчик. Львів : Каменяр, 1996. 60 с.
8. Попова Л. И., Цельтнер. В. П. Очерки о художниках советской Украины. Москва : Советский художник, 1980. 390 с.
9. Проблема человека в западной философии / сост. и послесл. П. С. Гуревича ; общ. ред. Ю.Н. Попова. Москва : Прогресс, 1988. 552 с.