Роль українського народного орнаменту в графіці модерну: теоретичний і прикладний аспекти

Випуск вісника: 
Сторінки: 
11-18
Анотація: 

У статті розглянуто базові концептуальні засади «українського стилю» в мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ ст., передовсім у царині пошуків актуальних шляхів адаптації творчого переосмислення мотивів українського народного орнаменту. Особливу роль у цьому процесі відігравала ужиткова графіка, художня мова якої стрімко еволюціонувала під впливом сучасних європейських стилів. У графічних роботах українських митців звернення до народної орнаментики було одним зі способів цілеспрямованої самоідентифікації з національною мистецькою традицією, тому практика інтеграції відповідних орнаментальних мотивів до книжково-журнальної ілюстрації була вагомою складовою творчості майже всіх художників, які зверталися до цього жанру графіки. У статті окреслено характерні риси кількох варіантів «українського стилю», що репрезентують різні реґіональні відмінності, виявлено особливості трансформації орнаментальних мотивів під впливом індивідуального бачення кожного митця, а також подано теоретичні міркування представників наукового і мистецького середовища, зокрема, тогочасної Галичини, покладені в основу концепцій розвитку «українського стилю» в образотворчому і декоративно-ужитковому мистецтві

УДК: 
7.048:766(477)”18/19”
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

1.    Соколюк Л. Проблема національного стилю в українському мистецтві першої третини ХХ століття. Вісник ХДАДМ. 2002. Вип. 4. С. 16–26.
2.    Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. Львів : Видавництво «Центр Європи», 2005. 184 c..
3.    Грималюк Р. Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 2014. Вип. 6. С. 1316–1327. 
4.    Петренко О. Творчий тандем «Самокиш – Васильківський»: до питання створення альбому «Мотиви українського орнаменту». Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2017. Вип. ХХХІХ. С. 315–322.
5.    Павловський В. Василь Григорович Кричевський. Життя і творчість. Нью-Йорк : УВАН, 1974. 316 с.
6.    Борисенко О. Фірмовий стиль друкованих видань як художнє конструювання і творча діяльність (на прикладі книжкової галузі початку ХХ століття у Галичині). Поліграфія і видавнича справа. 2008. Вип. 1. С. 120–123.
7.    Саноцька Х. Іван Труш – редактор і видавець. Мистецькі студії. 1991. Ч. 1. С. 57–62.
8.    Купчинський О. Статут і протоколи засідань Товариства прихильників української літератури, науки і штуки у Львові. Записки НТШ. Праці секції мистецтвознавства. 1994. Том CCXXVII. С. 393–419.
9.    Удріс І. Українське мистецтвознавство кінця ХІХ – початку ХХ століття у контексті тогочасної європейської науки про мистецтво: ідеї, теорії, методи. Мистецтвознавчі записки. 2018. Вип. 33. С. 110–116.
10.     Жук І. Іван Левинський – педагог і теоретик. Записки НТШ. Праці секції мистецтвознавства. 1994. Том CCXXVII. С. 333–340.
11.     Шмагало Р. Словник митців-педагогів України та з України у світі. 1850–1950. Львів : Українські технології, 2002. 144 с.