Стаття присвячена історії сасівського осередку єврейського мереживоплетіння в другій половині ХІХ – першій третині ХХ ст. На основі аналізу архівних матеріалів, періодичних видань першої третини ХХ ст., літературних джерел встановлено, що осередок у с. Сасів поблизу Золочева заснував виходець із Бердичева Маркус Лейб Маргуліс. Розквіт єврейського мереживоплетіння в Сасові припадає на кінець ХІХ – початок ХХ ст. Мереживо зі срібної, в окремих випадках – золотої нитки, виготовляли в техніці, відомій як «Spanier Arbeit». Основний асортимент виробів становили атари – мереживні коміри, що кріпилися до покривал – талесів, чоловічі ярмулки, жіночі шабатні чепці та нагрудники. Висвітлено питання збереження єврейського народного ремесла, яке гостро поставало ще в першій третині ХХ ст. На основі аналізу тогочасних газетних публікацій окреслено проблематику функціонування майстерень мереживоплетіння та причини занепаду унікального осередку єврейського мереживоплетіння, відомого на увесь світ.
1. Frankel Giza. Notes on the Costume of the Jewish Woman in Eastern Europe. Journal of Jewish Art. 1980. № 7. P. 50–57.
2. Juhaszz E. Shpanyer Arbet. Treasures of Jewish Galicia : Judaica from the Museum of Ethnography and Crafts in Lvov, Ukraine / edt. by Sarah Harel Hoshen]. Tel Aviv : Beth Hatefutsoth, The Nahum Goldmann Museum of the Jewish Diaspora, 1996. S. 149–154.
3. Lebet-Minakowska A. The «Szpanier Arbajt» Technique. Jewish artists and Central – Eastern Europe. Art Centers – Identity – Heritage from the 19th century to the Second World War. Warszawa. 2010–2011. S. 105–111.
4. Lebet-Minakowska A. Ubiór jako wyznacznik żydowskości i znak przynależności religijnej. Strój – zwierciadło kultury (Costume – mirror of culture) / p.r. Magdaleny Furmanik-Kowalskiej i Joanny Wasilewskiej. Seria: Studia i monografie. Warszawa : Polski Instytut Studiów nad Sztuką Świata, 2014. Tom II. S. 77–99.
5. Wasilewska-Prędka K. Judaika w zbiorach Muzeum Etnograficznego im. Seweryna Udzieli w Krakowie – przegląd najważniejszych obiektów. Krzystofory. Zeszyty Naukowe Muzeum Historycznego Miasta Krakowa, 35. Krakow : Muzeum Historyczne Miasta Krakowa, 2017. S. 451–462.
6. Kontny P. Oaza srebrnych kwiatow (Sassów – ośrodek szycharstwa aturowego). Lwów : Drukarna Lwówska, 1932. 32 s.
7. Kontny P. Rafflesia Sassoviensis : (rzecz o aturach). Lwów : M. Hecht, 1933. 7 s.
8. Kontny P. Ratujmy Sassów. Chwila. 1933. № 4977. 31.01. С. 7.
9. Goldstein M. Kultura I sztuka ludu zydowskiego na ziemiach Polskich. Zbiory Maksymiljana Goldsteina / przedm. prof. dr. Majera Balabana. Lwów : Nakladem Maksymiljana Goldsteina, 1935. 208 s.
10. Шапиро Б. История кружева как культурный контекст. Москва : Новое литературное обозревание, 2018. 272 с.
11. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880–1914. T. 10. 960 s. S. 333.
12. AGAD, nr. Zespolu: 300/ІІ, nr serii: 0. Księgi metrykalne gmin wyznania mojżeszowego z terenów tzw. zabużańskich, 1789–1943. Sygnatura 2036. S. 491. St. 112-113 (82–83).
13. AGAD, nr. Zespolu: 300, nr serii: 0. Księgi metrykalne gmin wyznania mojżeszowego z terenów tzw. zabużańskich, 1789–1943. Sygnatura 3097. Liczba stron 440, C. 232 (153).
14. Charewiczowa L. Dzieje Miasta Zloczowa. Zloczow : Wydawnictwo pow. Towarzystwa tur. Krajoznawczego, 1929. 220 s.
15. Oaza srebrnych kwiatów. Sasów jedyny ośrodek żyd. ludowego szycharstwa atutowego, a) Szycharz przy pracy, b) Wzory «atarot», c) Przy wyrobie «atarot» pracują także kobiety. Ze zbiorów Dra Piotra Kontncgo. Chwila. Dodatek ilustrowany. 1932. № 38. 18.09. S. 3.
16. Chwila. 1932. № 4892. 6.11. S. 12.
17. Ratujmy Sassów. Chwila. 1933. № 4977, 31.01. S. 7.
18. Chwila. Dodatek ilustrowany. 1933. № 11. 12.03. S. 2.
19. Poparcie żyd. przemysłu artystycznego. Chwila. 1933. № 4981. 04.02. S. 6.