Художник-неовізантист Петро Холодний-старший: штрихи до портрету

Стаття оглядового характеру, присвячена творчості відомого українського художника Петра Холодного старшого. Проаналізовано його творчу біографію. Увагу звернуто також на громадську, політичну, педагогічну діяльність митця. П. Холодний працював у різних жанрах мистецтва, детально вивчав давні техніки монументально живопису. Простежується період становлення творчої майстерності художника, період навчання. Дослідники творчої біографії П. Холодного вбачають впливи імпресіонізму, модерну, неовізантизму на формування його художньої мови. 
Розглянуто всі періоди творчості митця: київський, львівський, варшавський. Організатор «Гуртка діячів українського мистецтва», активний учасник виставок 1922–1927 рр. 
Пензлеві художника належать портрети сучасників: М. Юнакова, М. Безручка, В. Сільського, М. Омеляновича-Павленка, отамана Ю. Тютюнника, полковника М. Палієнка, Д. Вітовського, О. Гуляй-Гуленка, письменників В. Самійленка, Ю. Романчука, о. Йосипа Сліпого; низка жіночих портретів; історично-жанрові полотна – «Виїзд із замку», «Похід князя Ігоря на половців», «Ой, у полі жито…». Також митець працював у царині сакрального мистецтва – ікони та вітражі Успенської церкви, іконостас та стінопис у каплиці Святого Духа Львівської духовної семінарії, низка ікон у церквах сіл Раделичі, Холоїв, Боровичі, Зубець Львівської області. У цих творах українська мистецька традиція та іконографічна візантистика поєднується з образно-колористичними прийомами народного мистецтва.
Знаковою була посмертна виставка П. Холодного 1931 року в Національному музеї у Львові, яка налічувала понад 350 експонатів. Значна частина цих творів була знищена або замальована як «ідейно-шкідливі зразки націоналістичної творчості» упродовж радянської окупації Львова.