Метафізика постмодерного фігуративу в українському мистецтві кінця ХХ — початку ХХІ століття

Випуск вісника: 
Сторінки: 
20-25
Анотація: 

Мета пропонованої публікації – дослідити художні традиції та концептуальні новації у творчості українських митців межі ХХ – ХХІ ст. У сучасному українському мистецтві фігуративна мова виробляється одночасно з оновленням суспільної свідомості та в певних аспектах безпосередньо сприяє її формуванню. Фігуративні образні системи, що використовують українські художники цього культурного періоду, є не лише наслідком винятково чуттєвого досвіду, вони також поглинають досвід соціальної інституціоналізації, що дозволяє їм відображати різні рівні реальності. Наукова новизна роботи полягає в осмисленні метафізики постмодерного фігуративу в сучасному українському мистецтві. Характерною особливістю розвитку сучасної культури є стрімкі соціальні перетворення, що охоплюють усі сфери людської діяльності. Для структури мистецтва, природа якого зумовлена постійними змінами та оновленням, важливою є проблема співвідношення традиції і новаторства. Сучасні художники у фігуративних, нефігуративних і концептуальних практиках використовують пам’ять художньої культури та мистецьких традицій як посередник між минулим і сучасним. Українські артпрактики вибудовують множинну та різнопланову художньо-образну систему, засновану на механізмі взаємодії традицій і новацій, залученні до творчого процесу конкретних стильових сполучень минулого і сучасності та рефлексії на культурні реалії. Основним методологічним підходом є культурно-семіотичний аналіз форм прояву візуалізації сучасної художньої культури. Застосування системного підходу дозволило вивчити семіотичні системи, що сприяють усебічному розкриттю проблеми семантики сучасних форм візуалізації. Інтегративний підхід уможливив дослідження у нових формах візуалізації сучасної художньої мови, що поєднала в собі інформаційну та естетичну функції. Через виявлені зміни традиційні образи візуалізуються за допомогою нової художньої мови, що не відповідає традиційним змістам художнього образу.

УДК: 
7.017.9 (477)
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

1. Voloshyn Gallery покаже новий проект Віктора Сидоренка. Дата оновлення: 21.02.2018. URL: https://artukraine.com.ua/n/voloshyngallery-pokazhe-noviy-proekt-viktora... (дата звернення: 06.07.2020).

2. В Киеве открывается «Королевство» Ильи Чичкана. URL: 26.04.2012. URL: https://www.the-village.com.ua/village/city/situation/113169-v-kieve-moz... (дата обращения: 07.06.2020).

3. Гончаренко А. Трансформації розвитку української скульптури (в контексті культурно-мистецьких процесів 1990-х — 2000-х рр.): дис. … канд. мист. 26.00.01. Івано-Франківськ, 2015. 223 с.

4. Демиденко Я. Український авангард у філософсько-естетичному дискурсі сьогодення // Гілея: науковий вісник. 2018. Вип. 133. С. 115–119.

5. Набуття суб’єктності. Дата оновлення: 28.02.2018. URL: https://mitec.ua/nabuttya-subyektnosti/ (дата звернення: 07.06.2020).

6. Первый взгляд: Проект «Страх» Романа Михайлова. Все самое тайное. Дата обновления: 08.11.17. URL: https://www.buro247.ua/culture/arts/fear-roman-mikhailov.html (дата обращения: 08.07.2020).

7. Смирна Л. Віктор Сидоренко: мистецтво ілюзій і трансформацій Мистецтвознавство України. 2013. Вип. 13. С. 33–41.

8. Эко У. Открытое произведение. Москва: Академ. проект, 2004. С. 102–135.

9. Sydorenko V. Cultural Hero and Personage: Representation in Contemporary Visual Art of Ukraine // Journal of History Culture and Art Research. [Pre-print].