Біонічні засоби формоутворення в сучасному дизайні: теоретичні засади і практика їх застосування в предметному середовищі

Випуск вісника: 
Сторінки: 
114-122
Анотація: 

Це дослідження має за мету визначення морфологічних характеристик структур органічних природних форм та їх практичне застосування в процесі дизайн-проектування. Кожна біологічна форма має свою розумну та унікальну форму, колір, структуру і функцію. Завдяки вивченню конструкцій таких форм, з викорис­танням засад біоніки здійснюється конструювання штучного середовища нашого довкілля. Біоніка вирішує проблематику організації архітектурного середовища та дизайн-простору на основі моделювання структу­ри й функціонування живих організмів. Розглядаючи питання становлення й розвитку сучасного дизайну з позицій біонічного підходу, можемо встановити основні принципи формоутворення дизайнерських об’єктів. Моделювання процесів у біодизайні включає систематич­не вивчення природних форм, зокрема, розшифровку їх геометричних основ. Аналіз художньо-проектних рішень біоподібних творів визначає органічний взаємозв’язок їх зовнішнього вигляду з внутрішньою будовою. За допомогою аналогії ми розкриваємо природну формулу, її структуру. Імітація біологічних форм та поверхонь, часом їх забарвлення, а також створення динаміки є основою природної стратегії та процесів її саморегуляції в дизайнерських арт-об’єктах.

Біонічний дизайн часто призводить до складних технічних конструкцій, які, у свою чергу, демонструють високий рівень інновацій. З розвитком технологій, відкриття нових матеріалів та покращення умов для конструкцій, нове формотворення інтегрує цікаві рішення. Сьогодні дуже важливою особливістю є екологічна цінність інновацій в дизайні. Людина все більше намагається пристосуватися до природи і створити здорове довкілля.

Спираючись на основи біонічного формоутворен­ня, можемо отримати структуровані арт-об’єкти, які широко експлуатуються з використанням різних за характеристиками матеріалів. У художньому проекту­ванні предметно-просторового середовища сучасні дизайнери використовують методи трансформації, що є основою біонічних зв’язків. Методи перетворення біосис­тем можна успішно застосовувати при проектуванні арт-виробів, т. зв. трансформерів. Зокрема, принцип трансформації природних взірців в біонічну арт-систему добре підходить для дизайну садово-паркових меблів.

Окреме питання – вивчення «спірального» дизайну, що відображає закономірності формотворення у живій природі. Його завданням є можливість отримання різних конструкцій з функціональною гнучкістю.

В результаті дослідження встановлено практичну цінність художнього проектування та побудови дизайнерських виробів завдяки біонічним засобам формоутворення. Розкрито взаємозв’язок між початковими компонен­тами системи, які визначають нові методи розробки та збільшують можливості для конкурентоспроможності в різних областях дизайну. В статті уточнено стаді­альність застосування біонічних форм в сучасному дизайні предметно-просторового середовища – від теоретичного підґрунтя до визначення ідеї, проектної розробки та реалізації.

УДК: 
72.012: 747: 502
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

1. Бейлах О. Д. Біоніка як експериментальний напрям формотворчих досліджень у радянському дизайні. Вісник Харківської державної академії ди­зайну і мистецтв. 2008. № 15. С. 7-15.

2. Белова Л. Е. Спиральные структуры в природе и архитектурная форма. Конструкции и архитектур­ная форма: Сб. науч. тр. / Науч. ред. Ю. С. Лебедев. М.: ЦНИИП градостроительства, 1986. С. 36-42.

3. Белько Т. В. Бионические принципы формо­образования костюма: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 17.00.06. Москва, 2006. 20 с.

4. Жданов В. Ф., Гоциридзе О. А., Нечаев С. М. Ветвящиеся конструктивные формы и системы. Конструкции и архитектурная форма. Сб. науч. тр. / Науч. ред. Ю. С. Лебедев. М.: ЦНИИП градострои­тельства, 1986. С. 22-27.

5. Кузнецова І. О., Захарчук В. Л. Використання структури природних форм в об’єктах біодизайну. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. К.: Ки­ївський національний авіаційний університет, 2013. Вип. 4. С. 82-90.

6. Лазарєв О. І. Сучасний досвід теорії і практики архітектурної біоніки в дизайні. К., 2009. 125 с.

7. Лебедев Ю. C. Архитектура и техника. М.: Зна­ние, 1975. 80 с.

8. Лебедев Ю. С., Рабинович В. И., Положай Е. Д. и др. Архитектурная бионика. М.: Стройиздат, 1990. 269 с.

9. Михайленко В. Е., Кащенко А. В. Природа. Ге­ометрия. Архитектура. К.: Будівельник, 1988. 174 с.

10. Михайленко В. Є., Кащенко О. В. Основи біо­дизайну: навч. посіб. К.: Каравела, 2011. 224 с.

11. Сьомка С. В. Біоніка в дизайні середовища: навч. посіб. Київ: Ліра-К, 2021. 248 с.

12. Чугай Н. М. Використання принципів біоніч­ного формоутворення при проектуванні меблів, що трансформуються. Вісник ХДАДМ. 2012. № 4. С. 47- 50.

13. Шандренко О. М., Кіріллова А. В. Біонічний дизайн в контексті сучасних наукових досліджень. Вісник КНУКіМ: зб. наук. пр. Серія: Мистецтвознав­ство. 2014. Вип. 30. С. 124-129.

14. Kemp Ch., Tenenbaum J. B. The discovery of structural form/ // PNAS. August 5, 2008. 105 (31). 10687-10692; https://doi.org/10.1073/pnas.0802631105 [Електронний ресурс] Режим доступу до журн.: http://intl.pnas.org

15. Thompson D. W. On the Growth and Form. New York: Macmillan, 1942. 1116 p. [Електронний ресурс] Режим доступу до вид.: On growth and form: Thompson, D'Arcy Wentworth, 1860-1948: Free Download, Borrow, and Streaming: Internet Archive