Китайська академія живопису: становлення, розвиток, завдання

Мета — дослідити становлення та розвиток Китайської академії живопису через історичну призму, проаналізувати її сучасні завдання. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів: історичному, аналітичному, методі порівняння та логічному методі (оперуванні знанням і засобами його одержання, що дає змогу систематизувати нові знання, не повертаючись до емпіричних розрахунків). Наукова новизна. У роботі чи не вперше в українській історіографії та мистецтвознавчих студіях наголошено на особливостях розвитку Китайської академії живопису як важливого елемента виховання та навчання майбутніх митців Піднебесної. Указано на важливі структурні зміни в діяльності образотворчої галузі Китаю.
Упродовж Х–ХІІ ст. академія була потужним освітнім закладом із своєю ієрархією викладачів, системою навчання (яке передбачало також оволодіння філософією та поезією). На початку ХХ ст. китайські майстри намагалися поєднати традиційне та сучасне їм європейське мистецтво. Нині ж робота академії достатньо демократична, і китайське мистецтво повертається до вільного діалогу. Водночас академія не забуває про соціальні проєкти, головним її завданням є служіння народу. Сучасними вимогами, на які повинна реагувати академія, є подальше єднання зі світовим мистецтвом, із сучасними тенденціями та напрямами. Це дасть змогу загалом збагатити китайську культуру.