У статті основним акцентом є розвиток мистецької освіти в Україні та її взаємозв'язок з новими викликами, що постають перед художниками-педагогами в сучасних умовах. Особлива увага приділяється вищій художній освіті у галузі декоративно-ужиткового мистецтва, де виникає низка проблем і завдань, що вимагають негайного вирішення. Автор наголошує на вразливості таких видів мистецтва як художнє дерево, скло, кераміка, текстиль і метал у контексті сучасних змін і технологічних впливів. Зміни у понятті «декоративно-прикладне мистецтво» відображаються на стиранні меж між образотворчим і декоративно-прикладним, що вимагає нових підходів у мистецькій освіті. Розглянуто термінологічні виклики у сучасному мистецтвознавстві України. Проаналізовано і розглянуто історію становлення художньої освіти на західноукраїнських землях і роль кафедри художнього дерева у Львівській національній академії мистецтв у вихованні майбутніх фахівців з декоративно-ужиткового мистецтва. У статті обговорюються виклики, що постають перед художниками, які працюють з деревом, та деревообробною промисловістю загалом у сучасних умовах. Ці виклики є не лише загрозою, але й джерелом нових можливостей для застосування сучасних технологій у мистецтві художнього дерева спонукають художників до творчого пошуку вирішення не лише технологічних, але й образних аспектів робіт, відкриваючи нові перспективи для розвитку цього матеріалу в сучасному мистецтві.
1. Антонович Є. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич. М. Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів : Світ, 1993. 272 с.
2. Бенях Н. Кафедра художнього скла у Львівській національній академії мистецтв: унікальний осередок сучасного склярства. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2019. Вип. 41. С. 53–56. doi:10.37131/2524-0943-2019-41-04.
3. Бокотей М. Постстудійні тенденції у світовому художньому склі: роль інституційного впливу. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2023. Вип. № 51. С. 24-32. DOI: 10.37131/2524-0943-2023-51-3
4. Голубець О. Проблеми термінології: Рудименти минулого. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія: Зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії . 2008. Вип. 4–5. С. 64–71
5. Голубець. О. Виставка «Зона взаємопроникнення» у Галереї ЛНАМ в рамках Львівського тижня скульптури. Львівська національна академія мистецтв. URL : https://lnam.edu.ua/uk/event/vistavka-zona-vzajemoproniknennja-u-galereji-lnam-v-ramkax-lvivskogo-tizhnja-skulpturi.html (дата звернення: 24.04.2024)
6. Дяченко А. Особливості розвитку закладів художньо-промислової освіти Центрально-Східної Європи. EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society. 2019. 17 (I), 89-104. https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.1-I.07
7. Львівська академія мистецтв. Альманах’94. Львів : ЛАМ, 1995. С. 1–3.
8. Львівська національна академія мистецтв : офіційний сайт. URL: https://lnam.edu.ua/uk/home.html (дата звернення 23.05.2021).
9. Перший Львівський тиждень скульптури. Zbruch. URL : https://zbruc.eu/node/113878 (дата звернення: 24.04.2024)
10. Прусак В. Система неперервної екологічної підготовки майбутнього дизайнера: когнітивний аспект. Історія педагогіки. 2011. № 21. С. 392–400.
11. Русакова Л. Художня освіта в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ століття: історія та педагогічні пошуки. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2014. № 9 (Ч. 2). С. 279–285.
12. Синишин Л. Передумови становлення художньо-промислової освіти Галичини в історико-педагогічному контексті кінця ХІХ ст. Освітологічний дискурс. 2015. № 4 (12). С. 207–217.
13. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини XІX – середини XX ст.: структурування, методологія, художні позиції. Львів : Українські технології, 2005. 742 с.
14. Шмагало Р. Образотворче, декоративне мистецтво і дизайн: актуальні питання кореляції термінології. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2023. Вип. № 51. С. 155-163. DOI: 10.37131/2524-0943-2023-51-15