Постмодернізм у мистецтві Львова кінця 1980-х — початку 1990-х років в українському науковому дискурсі

Проаналізовано ключові аспекти праць вітчизняних науковців e контексті історичного розвитку образотворчого мистецтва та мистецького середовища Львова загалом у час розвалу тоталітарного режиму та в перші роки незалежності України. На основі методу систематизації та синтезу інформації вдалось окреслити теоретичну базу дослідження львівського постмодернізму кінця 1980-х — початку 1990-х років. Висвітлено наукові джерела, де частково продемонстрований вплив постмодернізму на мистецтво Львова та зазначено, що ситуація, характерна для всієї України, набула яскравого вираження у Львові: митці почали частіше організовувати виставки, які вже не потребували затвердження спілкою художників. Автори відмовлялись від радянських шаблонів і прагнули розширити творчий діапазон форм і методів. Почався протест проти старої практики «безликої творчості». Відповідний період у Львові можна охарактеризувати як час розквіту постмодернізму, який взаємодіяв зі світовими тенденціями та еволюціонував у нові форми. Вагомий внесок в освітлення цього періоду зробили мистецтвознавці Г. Вишеславський, О. Голубець, А. Ложкіна, В. Сидоренко, Г. Скляренко, Б. Шумилович та Р. Яців. Продемонстровано джерельну базу: каталоги, альбоми та інші видання з виставкових проєктів. Виявлено, що значна частина згадок у газетах, пресрелізів, маніфестів і фотографій з виставок зберігаються в приватних колекціях.

Мета статті — зʼясувати стан висвітлення в українському науковому дискурсі впливу постмодерністських тенденцій на образотворче мистецтво Львова кінця 1980-х — початку 1990-х років.

Акцентовано увагу на несистемному та вибірковому огляді постмодерністського мистецтва цього періоду в працях українських дослідників загалом та браку наукових публікацій, присвячених безпосередньо мистецтвознавчому аналізу львівського образотворчого мистецтва кінця 1980-х — початку 1990-х років, за рахунок чого ця проблема залишається малодослідженою та нерозкритою.