Настінне малярство XVII ‒ XVIIІ ст. в церкві святого Миколи Чудотворця в с. Колодне на Закарпатті

Розглянуто стінопис XVII ‒ XVIIІ ст. в церкві Святого Миколи Чудотворця в селі Колодному Тячівського району на Закарпатті — одній із найстаріших пам’яток дерев’яної архітектури в Україні та Європі. Метою статті є проведення стилістичного аналізу іконографічних композицій збереженого настінного малярства, упорядкування й систематизація фактологічного матеріалу, відновлення іконографії зруйнованих частин живопису. Встановлено, що іконографічні сюжети в храмових розписах знаходяться в стадії сильної руйнації. Вони збережені, більшою мірою, фрагментарно, а кольорова палітра протягом часу суттєво змінилася. Стилістичний аналіз настінного живопису в церкві Святого Миколи Чудотворця в Колодному є актуальним в контексті збереження цінної пам’ятки монументального мистецтва України. Обстежено на західній стіні нави сцену «Дерево Єссея», виконану в примітивному народному стилі. Виявлено сюжетні сцени під Єссеєм — «Жертвоприношення Авраама» і «Каїн і Авель», а в нижній частині на огорожі хорів — цикл сюжетних сцен: «Створення Адама», «Спокуса», «Вигнання з раю». Серед живопису на стінах нави на тему «Страсті Господні» ідентифіковано іконографічні сюжети «Розп’яття», «Зняття з хреста», «Воскресіння Христове» тощо. Визначено, що в настінних розписах нави яскраво проявляються впливи барокового стилю. Розглянуто іконографічну програму у вівтарній частині церкви, стилістиці виконання цих розписів характерна графічність, застосування локальної плями, ренесансні ознаки. У верхній частині східної стіни вівтаря виявлено використання уперше в настінному малярстві західноєвропейського мотиву «Коронування Богородиці». У бабинці церкви простежуються залишки фарби, які свідчать про розписи цього приміщення, що є фактом розмалювання всієї церкви. З’ясовано, що, стінопису в церкві Святого Миколи Чудотворця в Колодному властиве різностильове поєднання, поряд з наївним письмом з’являються декоровані рокайлеві картуші, звивисті лінії, елементи бароко. В орнаментах, що прикрашають іконографічні композиції в церкві, зустрічаються улюблені в народному закарпатському візерунку геометричні мотиви: «косиці», «зиґзаґи», «ромби» тощо. Підсумовано, що стильовий розвиток в монументальному церковному настінному малярстві на Закарпатті відбувався під впливом народного мистецтва. Перехід до стилю бароко сприяв підвищенню декоративності, проте, він, своєрідно трансформуючись церковними малярами, перетворився на яскравий український стиль.