Музична тема в українському живописі ще не ставала предметом детального вивчення мистецтвознавців, не мали системного розгляду такі твори. Картини «Козак Мамай» є частиною музичної теми українського живопису XVII–XVIIІ ст., тому метою статті є аналіз картин «Козак Мамай», з’ясування причин появи такого образу в контексті історико-культурних обставин та особливостей музичної культури. Розвиток музичної теми у цей час суттєво пожвавлюється тим, що розвиваються побутовий, історичний та портретний жанри, отже розширювалося коло сюжетів, де були представлені музиканти та музичні інструменти. Народна картина «Козак Мамай» має походження від реалістичних портретів козаків-музикантів, яких у той час було багато у козацькому війську. Шляхом опису, аналізу, синтезу та порівняння проаналізовано особливості іконографії цих живописних зображень ХVІІІ ст., встановлено зв’язок образів цих картин з лицарською європейською традицією. Феномен козацького лицарства активно розвивався на українських землях й набув тут у XVII–XVIII ст. місцевих особливостей, глибоко вкорінився в національну культуру. Картини «Козак Мамай» слугували символами та ціннісними орієнтирам як для простого народу стає символом, що акумулює соціально-історичні й морально-культурні норми життя українського народу. Головний зміст народної картини «Козак Мамай» має універсальні засоби передачі історичної пам’яті про лицарство, оскільки ненав’язливо трактують приклади зразкової поведінки, яка включає й гру на музичному інструменті. Дискусійним є питання які саме інструменти були в руках Козаків Мамаїв, однак зауважимо, що на початку виникнення традиції картини «Козак Мамай» художники більш детально зображали сам інструмент, способи гри на ньому, а вже пізніше у ХІХ ст. цей іконографічний атрибут набув більш узагальненого та спрощеного вигляду.
1. Білецький П.О. Народні картини «Козаки-Мамаї». Родовід. 1997. Ч.16. С.28–35.
2. Бушак С. Феномен української народної картини «Козак Мамай». Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць. К.: СПД Кравчук В.К., 2004. Випуск 4. С. 283–292.
3. Горняткевич А. Кобза, бандура, кобза-бандура, «кобза» та (знов) кобза. Народознавчі Зошити. 2010. Ч. 3–4. С. 340–347
4. Грибовський В. В. Картина «Козак Мамай»: витоки образу й ногайські паралелі. Україна в Центрально-Східній Європі. 2021. Вип. 19–20. С. 285–334.
5. Дубініна К. А. Лицарська традиція в європейській середньовічній літературі та феномен в українській полемічній прозі кінця XVI – початку XVII століть. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2021. Вип. 21, т. 2. С. 16–23. DOI: 10.31891/2415-7929-2021-21-32
6. Жолтовський П. М. Український живопис ХVІІ–ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1978. 328 c.
7. Кошиць О. Про українську пісню й музику: із серії докладів на українські теми, що були влаштовані Департаментом Східно-Европейських мов Колюмбійського університету з У.Н. Союзом в Америці 1941 року. Вінніпег: Видання «Організації культурно-освітніх працівників ім. О. Кошиця в Канаді», 1942. 40 с.
8. Найден О. Ще раз про «Козака Мамая». Народне мистецтво. 2002. № 1–2. С.28–29.
9. Полуектов І. Європейська аристократія versus українське лицарство у XVIII сторіччі. URL: https://bastion.tv/yevropejska-aristokratiya-versus-ukrayinske-licarstvo-u-xviii-storichchi_n48023 (дата звернення: 3.04.2025).
10. Петренко-Цеунова О. Доба лицарства. URL: https://tyzhden.ua/doba-lytsarstva/ (дата звернення: 3.04.2025).
11. Чебаненко В.А. Козацьке музичне і вокальне мистецтво. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kozacke_muzychne_mystectvo (дата звернення: 3.04.2025).