Простежуються питання складного відношення учених до явища моди, неоднозначного і суперечливого. Впродовж століть моду практично ігнорували дослідники, але якщо і розглядали її як об’єкт дослідження, швидше поверхово і не заглиблюючись в її складну природу. Серед філософів, які дійсно наділили увагою моду можна виокремити А.Сміта, І.Канта, Г.Гегеля, В.Беньяміна,Т. Адорно, Г. Зіммеля та Ж.Липовецького. Як явище універсальне мода поширилася на всі види людської діяльності. Вивчення цього феномену потребує полісистемного підходу, враховуючи протиріччя і конфлікти сьогодення. Літератури напрацьовано чимало, проте стрімкі еволюційні процеси експлікують на поверхню нові виклики і глибшого трактування самого терміну “мода”, окреслюють тенденції розвитку, а можливо і занепаду. Мода загострила протиріччя між уявленнями про майбутнє і минулим, надіями і тривогами суспільства. Конфлікти соціальні, мілітарні, релігійні, політичні, культурні, наростаючі страхи екологічних катаклізм, що спонукає дизайнерські школи розробляти окремі курси з екопроектування, все це сьогодні виразно простежується у моді, творчості дизайнерів різних поколінь і європейських шкіл. Ці проблеми потребують ретельного і глибокого дослідження. Діапазон застосування концептуальних ідей в експериментах дизайнерів, який розглядаємо в даній статті, достатньо широкий. Проте, показовим є, що вже у ХХІ ст. одяг стає семантично наповненим об’єктом культури, відображенням індивідуальності людини, формує власний неповторний образ. В статті побіжно аналізуються колекції останніх років низки брендів, серед яких Скіапареллі, Гуччі, Белансіага, Ж-П.Готьє, Шанель, Феррагамо та ін. Під кінець ХХ ст. формується серед фахівців-дослідників і в освітніх закладах новий навчальний курс “Теорія моди”, окремі питання якого розглядалися в інтегрованих дисциплінах “Історія костюма і мистецтва”, “Історія моди”. Які дослідницькі питання піднімають науковці і які думки про моду є актуальними останніми роками, від кінця ХХ - третини ХХІ ст., простежено в низці праць сучасних теоретиків моди, Б.Вінкен, Лі Еделькорт, В.Стіл, Т.Агінс, Р.Арнольд та ін. Широка галузь моди пропонує включення до курсу знань з гендерних і культурних досліджень, теорії мистецтва і архітектури, філософії, соціології, антропології семіотики, комунікації, медіа і дизайну.
1. Lipovetsky G. L’empire de l’éphémère: la mode et son destin dans les sociétés modernes. Paris : Gallimard, 1987. 345 p.
2. Vinken B. Fashion Zeitgeist: Trends and Cycles in the Fashion System / transl. M. Hewson. Oxford; New York: Berg, 2005. 161 p.
3. Steele V. Fetish: Fashion, Sex and Power / New York; Oxford, Oxford : University Press 1996. 243 p. + 24 p. plates.
4. The End of Fashion: Clothing and Dress in the Age of Globalization / eds. A. Geczy, V. Karaminas. London: Bloomsbury Visual Arts, 2019. 238 p.
5. Agins T. The End of Fashion: The Mass Marketing of the Clothing Business. New York : William Morrow. 1999. 320 p.
6. Arnold R. Fashion, Desire and Anxiety: Image and Morality in the Twentieth Century. New Brunswick; London : Rutgers University Press 2001. 288 p.
7. Csikszentmihalyi M. Creativity: Flow and the Psychology of Discovery and Invention. New York : Harper Perennial, 1996. 456 p.
8. Kawamura Y. Fashion-ology: An Introduction to Fashion Studies. Oxford; New York : Berg. 2009. 124 p.
9. Шмельцер-Цирингер Б. Дизайн моды: теория и практика. Київ : Гуманитарный центр. 2021. 264 с.
10. Лосєва М. Теорія моди: концепції та практики. Харків : Талант, 2023. 176 с.