Реставраційні терміни, що застосовуються у сфері розшарування станкового малярства та перенесення його на нову основу

Випуск вісника: 
Сторінки: 
88-98
Анотація: 

Дослідження присвячене проблемам використання великої кількості спеціальних термінів у реставраційному лексиконі, зокрема у сфері розшарування станкового малярства є значна потреба у застосуванні великої кількості спеціальних термінів для позначення технологічних процесів, реставраційних матеріалів, інструментів тощо. Реставраційна галузь в Україні розвивалась під значним впливом російської традиції, тому зараз у широкому вжитку термінології реставраторів маємо кальки з російської. Також сьогодні у результаті відкритості кордонів та євроінтеграції, зокрема і реставраційної галузі, все більше у лексиконі реставраторів зустрічаються полонізми та кальки з англійської мови. Складнощі перекладу спеціалізованих термінів залишаються джерелом недостатнього та неоднозначного порозуміння між реставраторами, а особливо між реставраційними осередками у різних державах. У результаті ці явища негативно впливають на комунікацію та призводять до непорозумінь і хаосу. У статті проведено порівняння основних використовуваних у літературних джерелах реставраційних термінів українською, польською, російською, англійською мовами. Подано визначення цих термінів з урахуванням методики проведення процесу розшарування та технологічних особливостей їх застосування, а також специфіки та традицій використання спеціальної термінології у лексиконі українських фахівців реставраторів. За таким принципом проаналізовано і основні, базові терміни процесу розшарування, і ті, що використовуються на різних етапах розшарування — від етапів приготування процесу розшарування станкового малярства до перенесення розшарованого малярства на нову основу. Закцентовано на важливості публікування та якісного перекладу результатів науково-­практичної діяльності українських художників-­реставраторів для популяризації та розбудови реставраційної галузі, а також на значній необхідності визначення, впорядкування та верифікації наявних у реставраційній галузі термінів і понять та в перспективі — створенні відповідного тлумачного словника чи глосарія термінів реставрації творів мистецтва. У додатках сформовано проєкт термінологічного словника у сфері розшарування та перенесення на нову основу станкового малярства.

УДК: 
7.025.4:75.051:81’373.46
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 
  1. Антоненкова Н. О. Розшарування різночасового живопису з розділяючим шаром лаку. Актуальні питання мистецтвознавства: виклики XXI століття: зб. статей Міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої 95‑річчю заснування вищої художньої школи Харкова, Харків, 13 жовт. 2016 р. Харків: ХДАДМ, 2016. С. 9–12.
  2. Горин И. П., Черкасова З. В. Реставрация произведений станковой масляной живописи. Москва: Искусство, 1977. 235 с.
  3. Іванів Б., Почеква А. Актуальність методики розшаровування запису в темперному, олійному малярстві (ікона „Архістратиг Михаїл” з церкви села Семенівка). Проблеми збереження, консервації, реставрації та експертизи музейних пам’яток: тези доп. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 22–24 травня 2001 р. Київ, 2001. С. 50–52.
  4. Лелекова О. В., Иванова А. В. Разработка методики отслоения записей темперной и монументальной живописи. Художественное наследие. Хранение, исследование, реставрация. Москва, 1981. № 7 (37). С. 150–158.
  5. Мельник І., Почеква А. Дослідження та специфіка процесу розшарування й перенесення на нову основу ікони „Богородиця з дитям” 1696 року зі Святоуспенської Унівської Лаври. Збереження й дослідження історико-­культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності: доповіді та повідомлення Міжнар. наук. конф., 25–27 вер. 2013 р. Львів: Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, 2013. С. 704–709.
  6. Никитин М. К., Мельникова Е. П. Химия в реставрации: справочное пособие. Ленинград: Химия, 1990. 304 с.
  7. Почеква А. І., Ющук Т. А. Розшарування та перенесення на нову основу олійного запису ікони «Введення в храм Пресвятої Богородиці» другої половини ХІХ століття з поверхні авторського темперного малярства «Св. Онуфрій Пустельник» кінця XVII століття. Дослідження, консервація, реставрація рухомих пам’яток історії та культури: традиції, інновації: наук. доп. Х міжнар. наук.-практ. конф., 24–27 травня 2016р. Київ: АДЕФ-Україна, 2016. С. 282–286.
  8. Радомська В. Р. Розшарування малярства як метод збереження пам’яток. Проблеми збереження, консервації, реставрації та експертизи музейних пам’яток: тези доп. V міжнар. наук.-практ. конф. 24–27 травня 2005 р., Київ: ННДРЦУ, 2005. С. 247–250.
  9. Тимченко Т. Реставрація станкового живопису: проект термінологічного словника. Проблеми українського термінологічного словникарства в мистецтвознавстві й етнології: наук. зб. пам’яті Миколи Трохименка. Т. 1. Київ: Редакція вісника „Ант”, 2002. С. 139–148.
  10. Филатов В. В. Реставрация станковой темперной живописи. Москва: Изобразительное искусство, 1986. 264 с.
  11. Цитович В. Реставрація пам’яток культури: проект словника загальної термінології. Проблеми українського термінологічного словникарства в мистецтвознавстві й етнології: наук. зб. пам’яті Миколи Трохименка. Т. 1. Київ: Редакція вісника „Ант”, 2002. С. 133–138.
  12. Bogdanowska M. Séparation — délamination — Kilka uwag na marginesie tłumaczenia Glosariusza. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Krakow: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 283–285.
  13. Glosariusz terminów z zakresu rozwarstwiania malowideł — Glossary of Painting Layers Separation Treatment. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Krakow: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 283–285.
  14. Kamykowski J. Rozwarstwianie malowideł sztalugowych metodą chemiczną, opracowaną w 1976 roku, w świetle trzydziestoletnich osiągnięć i doświadczeń w tej dziedzinie. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Krakow: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 79–93.
  15. Lempart-­Geratowska M. Przeniesienie dwóch warstw malarskich z feretronu z Wielgich z próbą osadzenia jednej z nich na nowym podłożu, BmiOZ, seria B, tom LXXXVIII, Warszawa, 1992, s. 239–246.
  16. Lempart-­Geratowska M. Rozwarstwjanie malovideł sztalugowych na podłożu drewnianym. Metody i środki działnia. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Krakow: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2002. Т. XI. 158 с.
  17. Lempart-­Geratowska M. Zabieg rozwarstwjania malovideł sztalugowych — możliwości i ograniczenia. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Krakow: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 63–68.
  18. Medwecka Z. Zastosowanie łatworozpuszczanej błony z tworywa sztucznego przy zdejmowaniu i przenoseniu malowidła ściennego na pobiale na nowe podłoże. Ochrona zabytków. № 2, XIX. Warszawa, 1966. S. 62–78.
  19. Radomska W. Problematyka rozwarstwjania obiektóv malarstwa sztalugowego, należących do sztuki sakralnej Galiciji, na przykładzie ikony „Złożenie do grobu”, koniec XVII w., ze zbiorów Muzeum — Zamek w Łańcucie. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Т. XVI. Krakow: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. C. 109–116.
  20. Sękowska A. Rozwarstwianie malowideł sztalugowych z wykorzystaniem skurczu kleju licowania (tzw. Metoda „sucha”). Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Krakow: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 133–138.
  21. Ślesiński W. Konserwacja zabytków sztuki. Malarstwo sztalugowe i ścienne. T. I. [Wyd‑2] Warszawa: Arcady, 1995. 245s.
  22. Słownik polskiej terminologii, technik i technologii konserwacii malarstwa sztalugowego, ściennego i rzeżby polichromowanej. BMiOZ, seria B, T. LXXVIII. Warszawa, 1986. S. 109–127.