Моделі сприйняття живопису мистецьких угруповань «Живописний заповідник» і «Паризька комуна»

У статті проаналізовано феномен сприйняття творів живопису з позиції різновекторних підходів, у контексті різних парадигм і комунікативних систем. Роз’яснюється, як подальша систематизація та синтез отриманих результатів уможливили формування моделі інформаційної системи сприйняття творів живопису. Представлено, як експериментально на практиці було перевірено попередню гіпотетичну ідею методики виявлення тої чи іншої моделі сприйняття у системі «митець – живопис – реципієнт». Встановлено, що зміна моделі сприйняття реципієнта відбувалася залежно від особливостей живопису. Результати подано у вигляді матриць сприйняття творів живопису мистецьких угруповань «Живописний заповідник» і «Паризька комуна», а також їхньому зведеному порівняльному графіку. Доведено, що в реципієнтів з кола мистецького середовища яскраво проявляється зміна моделі сприйняття – від некласичної до постнекласичної, – залежно від презентованого живопису твору-наративу («Паризька комуна») чи живопису – відкритої структури-об’єкта («Живописний заповідник»).