Культурно-мистецькі діалоги у Галичині в першій третині ХХ ст.

Подано огляд культурно-мистецьких процесів у Галичині першої третини ХХ ст., перелік подій, мистецьких об’єднань та найвизначніших постатей. Проаналізовано взаємовплив польського та українських мистецьких середовищ із врахуванням освітніх процесів. Відзначено взаємозв’язок індивідуальних мистецьких практик та культурно-мистецьких угрупувань на формування мистецького середовища Галичини означеного часового періоду. Основну увагу приділено формуванню мистецького середовища Галичини у першій третині ХХ ст., чинникам, які вплинули на цей процес. Встановлено, що активні соціально-культурні, політичні, мистецькі процеси вплинули на розвиток культурно-мистецького життя Галичини першої третини ХХ ст., розширили можливості для розвитку творчих особистостей. У 1920-х рр. культурно-мистецьке життя Львова набуває ще більшої динаміки, тут з’являються найрізноманітніші європейські напрями у мистецтві, відкриваючи нові імена світу мистецтва. У травні 1920 р. відкрито виставку формістів, у якій взяли участь молоді львівські художники, серед яких Станіслав Матусяк, Людвіг Лілле, Софія Вожімер. У жовтні 1921 р. у Львові відкрито виставку формістів за участю поляків і українців, про що інформував на своїх сторінках «Львівський Кур’єр». Можливість створювати мистецькі об’єднання та обмінюватися здобутками вплинула і на розвиток фахових інституцій, і на географію проведених галичанами мистецьких заходів. Завдяки численним ініціативам розвивалося культурно-мистецьке життя Галичини та встановилися чіткі мистецькі контакти по лініях Краків-Львів, Львів-Лодзь, Львів-Варшава. Важливу роль, зокрема, у такому процесі, відіграла діяльність «Краківської групи», яка у жовтні 1933 р. організувала першу офіційну мистецьку виставку у Львівському товаристві приятелів красних мистецтв. Осмислення поглядів та значення творчості митців та мистецьких угрупувань у культурно-мистецькому та суспільно-політичному житті Галичини першої третини ХХ ст. відкривають нові погляди на мистецьке середовище Галичини та дають можливість визначити їх місце та закономірність впливів на формування українського образотворчого мистецтва ХХ – ХХІ ст.