Художнє скло в контексті мистецької вищої освіти: сучасний стан та перспективи розвитку. Стаття торкається деяких питань функціонування єдиної в Україні фахової платформи вищої освіти для підготовки художників склярів – кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв. Наближено історичні передумови та етапи формування львівської школи художнього склярства, розкрито головні аспекти творчо-організаційної діяльності ключових постатей, які спричинилися до розвитку освітньої бази. Зазначено вагому роль глибоких столітніх традицій українського гутництва, львівського зокрема, у формуванні підвалин для створення саме у Львові єдиної освітньої бази для підготовки кадрів. Визначено також вплив процесів, які відбувались у склоцеху Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, котра згодом стала базою для проведення міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові. Підкреслено вагомість функціонування навчально-виробничої майстерні гутна піч, яка працює упродовж усієї історії роботи кафедри від початків її заснування. Розглянуто певні аспекти поточної діяльності в межах освітньої програми та проаналізовано взаємозв’язок позанавчальних процесів, які відбуваються за участю студентів, випускників і викладачів кафедри на формування науково-методичної складової підготовки слухачів. У рамках дослідження представлено діяльність міжнародних культурно-мистецьких проєктів, організованих науково-педагогічними працівниками кафедри на базі навчальних майстерень: міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові та міжнародних резиденцій "European Glass Education" за участю численної кількості іноземних фахівців. Зокрема зосереджено увагу на перспективі реалізації останнього заходу та визначенні важелів впливу резиденції на основні напрямки розвитку кафедри. Проаналізовано вплив процесів, які відбуваються в рамках зазначених заходів, на формування ключових напрямків освітньої програми, її еволюційну траєкторію та перспективи. Визначено найважливіші завдання, покликані до модернізації навчальних механізмів, запропоновано шляхи їх вирішення та окреслено прикладні заходи, які сприятимуть практичному втіленню.
- Бокотей М. Місце художнього скла в українській системі термінологічно-понятійного апарату класифікації мистецтва. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017, 32. 72–86 с.
- Бокотей М. Компанія «Галицьке скло»: останній форпост українського гутництва і втрачені надії. Вісник ЛНАМ. 2018, 38. 49–65 с.
- Чегусова З. Панорама львівського гутництва межі ХХ – ХХІ століть: експериментальні пошуки творчих індивідуальностей. 7UA. 2017, 2. С. 60–69.
- Черняк Ф. Львівське гутне скло другої половини ХХ століття : монографія. Львів : ЛНАМ, 2006. 164 с.
- Чиж М. Творча особистість Франца Черняка в контексті розвитку львівської школи художнього скла. Вісник ЛНАМ. 2007, 19. 295–303 с.
- Федорук О. Маестро художнього скла Андрій Бокотей : монографія. Київ : Либідь, 2008. 320 с.
- Фур Р. Симпозіуми гутного скла у львові: історія становлення та діяльність. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2011, 22. 91–99 с.
- Кара-Васильєва Т., Чегусова З. Декоративне мистецтво України XX століття. У пошуках "великого стилю". Київ : Либідь, 2005. 280 с.
- Петрякова Ф. Сучасне українське художнє скло. Київ : Мистецтво, 1980. 202 с.
- Петрякова Ф. Українське гутне скло. Київ : Наукова думка, 1975. 160 с.
- Шимчук Є. Міжнародні симпозіуми з гутного скла. Образотворче мистецтво. 1993, 2. С. 53 – 55.