Експресіоністичні тенденції у творчості Олега Мінька 1960-х років

Випуск вісника: 
Сторінки: 
64-73
Анотація: 

Українське мистецтво другої половини ХХ століття розвивалося в умовах піднесення національної свідомості, становлення свободи мислення та моральних цінностей, розквіту національного руху шістдесятництва. У Львові спостерігалося пожвавлення мистецького життя, українське мистецтво прагне свободи творчості. За умов існування єдиного соцреалістичного творчого методу в радянській тоталітарній системі альтернативною формою є утвердження неофіційної мистецької освіти. Серед осередків такої освіти – «Підпільна академія К. Звіринського». У статті розглядається творчість учня школи К. Звіринського, представника львівської мистецької школи, викладача, заслуженого художника України Олега Мінька. Творчий доробок художника представлений живописними полотнами 1960-х, у яких яскраво виражена експресіоністична складова. Проведено художній аналіз живописних творів на основі підібраного візуального матеріалу. Досліджено технічні засоби у сфері живопису, які митець використав для вираження експресіоністичної мови. Проаналізовано найхарактерніші експресіоністичні роботи О. Мінька «Космічне тіло» (1963), «Біль» (1968), «Крик» (1968). Тут часто присутній образ людини – не класичний портрет, а складна експресивно-графічна інтерпретація, в якій гармонійно переплітаються авторське бачення та концептуальна складова. В обраних роботах домінує виразний контраст кольорових площин і власний погляд, що утворює виразну узагальнену та цілісну художню мову. Тенденція до узагальненого характеру та лаконізму спостерігається в багатьох роботах вказаного періоду. Провідною стала також любов до синтезу вітчизняних мистецьких тенденцій із здобутками аванґарду та власним світовідчуттям. Станкові пошуки ґрунтовно оновили засоби сприйняття твору, відіграли значну роль у формуванні іншого погляду на українське мистецтво.

УДК: 
75.036.7(477.83-25)”195/…”(043.5)
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

1. Міщенко М. Сучасна культура України (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.). Харків : НТУ ХПІ, 2014. 156 с.

2. Шпирало-Запоточна Л. Архетипність творчості О. Мінька. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 14. Львів : ЛНАМ, 2003. С. 264–267.

3. Пшеничний Д. Сакральні інспірації в творчості Олега Мінька. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Львів : ЛНАМ, 2011. Вип. 22. С. 328–335.

4. Ваврух М. Фактор національної само ідентифікації у живопису Львова другої половини 1960-х – початку 1970-х років. Науковий збірник Української академії мистецтв. Вип. 25. Київ, 2016. С. 96–107.

5. Олег Мінько : каталог творів / уклад. та авт. вступ. ст. Л. Шпирало-Запоточна. Львів : [ б. в. ], 2004. 48 с.

6. Мінько О. Живопис як молитва : есей, альбом / ідея вид. і текст С. Єременко. Київ–Львів : ТОВ Сіті Прес Компані, 2010. 296 с.

7. Олег Мінько: каталог творів і бібліографія / уклад. та авт. вступ. ст. Л. Шпирало-Запоточна. Львів : Афіша, 1998. 48 с.

8. Петрова О. Олег Мінько в його світах. URL : http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/6670/Petrova_Oleh_M... (дата звернення: 08.03.19).