Майстерня «монументального живопису» Михайла Бойчука в Українській Академії Мистецтва у перші роки радянської влади в Україні (1919 – 1922)

Випуск вісника: 
Сторінки: 
61-73
Анотація: 

Стаття присвячена доволі стислому й знаменному періоду утворення майстерні монументального живопису в УАМ та формування школи монументального мистецтва перших років радянської влади в Україні. Розглянуто теоретичні та художньо-естетичні принципи майстерні Михайла Бойчука у вирішенні зображальних завдань радянського агітаційно-масового мистецтва. За основу своєї методики навчання мистець обрав систему «колективного фактору. Проблема «колективістської творчості» набула особливої гостроти у зв’язку із запереченням індивідуалістичного типу творчості. Педагогічна система Бойчука усотувала чимало з того найновішого, що привнесла європейська художня традиція зламу ХІХ – ХХ століть. Тоді широкого поширення набув «принцип синестезії, що відображав прагнення поетів і живописців уподобити поезію і живопис музиці». Й цього принципу професор М. Бойчук дотримувався впродовж усіх років викладання.

Найважливішим було нове ставлення до натури, що утверджувалося в мистецтві європейського авангарду, до джерел зародження якого був дотичним й Михайло Бойчук та його паризька група «Renovation Bizantine». Його й прагнув виховати у своїх учнях професор М. Бойчук в Україні.

У статті проаналізовано особливості пошуків та відображення національних рис у монументальному малярстві на прикладі збережених фотографій розписів Луцьких казарм у Києві 1919-го року, які, за словами очевидця цих подій, історика мистецтва І. Врони, «мали велике значення у художньому житті Києва, притягуючи до себе загальну увагу». Цю першу спільну роботу учнів і Вчителя, сповнену труднощів, безупинної праці в колективі, дружби молодих художників і загального піднесення було по-варварськи знищено в 1922 році. Але, судячи із збережених фотографій, бачимо «як входять у творчу практику нові революційно-піднесені теми, символічні образи нового життя…». Подано уточнений перелік учнів майстерні М. Бойчука – першого і єдиного випуску Української Академії Мистецтва 1922 року, того ж року реорганізованій в Інститут пластичних мистецтв, а відтак у 1924 році – Київський художній інститут.

УДК: 
73.03:316.734(477)«19/20»
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

1. Холостенко Є. Перший досвід: З приводу розпису та скульптурного оформлення всеукраїнського селянського санаторія. Критика. 1929. № 1. С. 74–87.

2. Гапоненко Т. Монументальная живопись. Москва-Ленинград. 1931. 110 с.

3. Кравченко Я. Дерево життя. Дзвін. 1990. №1. С. 146–153.

4. Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. Київ: Майстерня книги. Оранта. 2010. 399 с., іл.

5. Ковцун О. Забута. Бойчукістка Віра Кутинська. До 115 річчя від дня народження. Артанія. Книга 27. 2012. № 2. С. 84–92.

6. Холостенко Є. Монументальне малярство Радянської України. Харків: Мистецтво. 1932. 22 с., іл.

7. Вигнанець І. Михайло Бойчук. Арка. 1947. Жовтень. С. 19–24.

8. Лебедева В. Оксана Павленко. Москва: Советский художник. 1986. 104 с., ил.

9. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Монументальне мистецтво. Живопис. Графіка. Книга. Декоративно-ужиткове мистецтво. Фотографія. Документи: Каталог виставки / автори тексту та упорядники каталогу О. Ріпко та Н. Присталенко. Львів: Ред.- вид. відділ обл. упр. по пресі. 1991. 88 с.

10. Михайло Бойчук: альбом-каталог збережених творів / автор вступної статті Ярослав Кравченко. Київ: Майстерня книги. 2010. 124 с., іл.

11. Соколюк Л. Д. Михайло Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва (перша третина ХХ ст..) / Дисертація на здобуття науко- вого ступеня доктора мистецтвознавства. Рукопис. К.: Наукова бібліотека інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.. М.Т. Рильського НАН України. 2004. 402 с.

12. Михайло Бойчук та його школа монументального мистецтва / автори вступ. стат. М. Шкандрій, Л. Ковальська, Н. Присталенко. Київ: НХМУ. – 2010 (2012). 282 с., іл..

13. Маркаде В. Українське мистецтво ХХ століття і Західна Європа (пер. з франц.). Всесвіт.1990. № 7. С. 119 180.

14. «Промовте – життя моє – і стримайте сльози…»: Художник Оксана Павленко згадує, розповідає. Наука і культура: Україна. 1987. Вип.. 21. С. 360–384.

15. Кравченко Я. Біля джерел європейського авангарду: українська група «Renovation Bizantine» в Парижі. Образотворче мистецтво. 2005. № 1. С. 59 – 61.

16. Холостенко Є. Микола Рокицький. Харків: РУХ. 1933. 13 с.

17. Ковальчук О.В. Історія живописного факультету НАОМА і його роль у вихованні мистецьких кадрів та формування національної живописної школи України 1917 – 1941 років / дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. Рукопис. Київ: Наукова бібліотека Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. 2003. 210 с.

18. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. – Котляревська Марія Євгенівна. Ф. 836. Оп. 1. Од. зб. 10. 17 арк.

19. Уроки майстра: З лекцій Михайла Бойчука в Київському художньому інституті. Наука і культура: Україна. 1988. Вип.. 22. С. 444–451.

20. Д(інцес) Л. Осіння виставка Української Академії Мистецтв. Шляхи мистецтва. 1922. Ч. 1. С. 75–77.

21. Толстой В. Искусство, рожденное октябрем. Агитационно-массовое искусство: Офоррмление празднеств. Москва: Искусство. 1984. 290 с.

22. До перебудови образотворчого фронту: Стенограма доповідей і виступів на першому пленумі Оргбюро Спілки Радянських художників і скульпторів УСРР 27. ХІ – 2. ХІІ 33 р. К.6 Мистецтво. 1934. 170 с.

23. Білокінь С. Михайло Бойчук і проблеми монументалізму. Пам’ятки України. 1988. № 2. С. 10 – 14.

24. Седляр В. Жовтень в образотворчому мистецтві. Жовтневий збірник: Революції року УІІ: 1917–1924. Київ : Держвидав України. 1924. С. 141–152.

25. Стенные роосписи на Украине 1919 – 1920 гг. Искусство. 1969. № 10. С. 35–39.

26. Стригалев А. Агитационно-массовое искусство (Агитпроп). Москва–Париж. 1900–1930: Каталог выставки. Москва: Сов. Художник. 1981. Т. 1. С. 108–117.

27. Соколюк Л. Графіка бойчукістів. – Харків – Нью-Йорк: Видання часопису «Березіль», вид-во М.П. Коць. 2002. 224 с.

28. Кравченко Я. Із когорти бойчукістів. Марія Трубецька: життя, спомини, мрії… Артанія. 2011. № 3. С. 50–55.

29. Лебедева В. Школа фресковой живописи на Украине в первое десятилетие советской власти. Вопросы советского изобразительного искусства и архитектуры. Москва : Советский художник. 1973. С. 356–381.

30. Толстой В. У истоков советского монументального искусства: 1917–1923. Мосвка: Изобразительное искусство. 1983. 240 с.

31. Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Охрім Кравченко. Художник і час. Львів-Київ: Оранта. 2005. 312 с.

32. Альф А. Жовтень і мистецтво України. Нове мистецтво. 1928. № 1. 3 січня. С. 4–5.

33. Тимофій Бойчук / керівник проекту та автор вступної статті Я. Кравченко. Львів–Київ–Тернопіль: Майстер Книг. 2007. 59 с.

34. Кравченко Я. Антоніна Іванова: «Я була і зосталась бойчукісткою». Артанія. Книга 12. 2008. Число третє. С. 12–17.

35. Врона І. Мистецька освіта в Україні за 1922 рік. Шляхи мистецтва. 1923. № 5. С. 65–68.

36. Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ століття. Львів: Каменяр. 1996. 287 с.

37. Земляная Т. Монументальная живопись М.Л. Бойчука и его школы. Таганрог. 2008. 221 с.

38. Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука – від «неовізантизму» до українського монументалізму» (1910–1937). Українська культура. Минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наукові записки рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 14. Рівне. 2008. С. 41–46.

39. Антонович Д. Тимко Бойчук. 1896–1922. Прага: Видавництво української молоді. 1929. 15 с.

40. Кравченко Я. Бойчукіст Іван Липківський: до 120-ліття від дня народження. Артанія. Книга 26. 2012. № 1. С. 20–22.

41. Національна Академія Образотворчого Мистецтва і Архітектури. До 85-річчя від дня заснування / за ред.. А. Чебикіна. Київ. 2002. С. 6–15.