Архітектурні мотиви використовувались у багатьох жанрах єврейського мистецтва: у стінописі дерев’яних синагог, мозаїках, фресках і розписах мурованих синагог, в оздобленні Арон-га-Кодешів, синагогальних ханукіях, амудах, мезузах. Мотив колон і, зокрема, стилізовані портали, що повторюють абриси Арон-га-Кодешів, центральним елементом яких є текстова інформація, – традиційний мотив для ілюстрування форзаців, титулів та авантитулів, шмуцтитулів, рукописів і стародруків гебрейською мовою XVI – XVIII ст.: пінкасів, різного типу молитовників, талмудичних трактатів, рабинських респонсів (правил), зводів законів єврейського способу життя, коментарів до законів щоденного єврейського життя та святкувань, трактатів з естетики, коментарів до Тори, галахічних (законодавчих) кодексів, збірок талмудичної агади, книг царів і хронік.
Важливим елементом єврейської культури зі зразками єврейської каліграфії є шлюбні контракти – ктубот, тексти яких обрамлюють колони, капітелі, п’єдестали та інші архітектурні елементи, поєднуючись у неповторний спосіб. Особливою популярністю на теренах Східної Європи користувалися мізрахи-витинанки (декоративні панно в інтер’єрах домів гебреїв), у центральній композиції яких традиційно виступало зображення менори як символу Храму в обрамленні двох колон, метафори колон Єрусалимського Храму Яхін і Боаз.
Окремі архітектурні елементи, фрагменти будівель, види на Єрусалим присутні в оздобленні більшості предметів церемоніального та домашнього вжитку: металевих окладах молитовників, капоретах, парохетах, торашилдах, тора-мантлах, кетерах, указках для читання Тори, витинанках до свят, святковому обрядовому та посуді для приготування кошерних страв, декоративних срібних тацях із біблійними сюжетами та сценами, інших виробах з бронзи та срібла, ювелірних виробах, картках (купонах) на їжу, датованих початком XX ст.
Тематика використання архітектурних мотивів у декоруванні фасадів мацев заслуговує на окреме дослідження, вимагає проведення подальших натурних досліджень і ретельного наукового опрацювання матеріалу.
У статті проаналізовано використання мотивів, що відтворюють архітектурні форми. Виокремлено основні типи композицій, домінантні сюжети оздоблення. Здійснено детальний аналіз мотиву порталу, колон, простежено їхнє походження, зв’язок з теоретичними працями юдаїзму, а також священними текстами.
1. Єврейські шлюбні контракти: збірка ктубот Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г. Возницького: каталог виставки / Львів. нац. галерея мистецтв ім. Б. Г. Возницького ; Центр міської історії Центрально-Східної Європи; [Ред. В. Сусак]. Львів, 2015. 98 с.: іл.
2. Левкович Н. Я. Декоративно-ужиткове мистецтво євреїв Східної Галичини XVIII- першої третини XX ст. Львів : [б.в.], 2016. 508 с.
3. Левкович Н. Я. Художні особливості бсамімів Східної Галичини XVIII — першої третини ХХ ст. Народознавчі зошити. 2014. № 6 (120). С. 1487–1500.
4. Сергеєва І. Художнє оздоблення єврейських рукописних пам’яток України кінця XVIII – першої чверті XX ст. История и культура евреев Левобережной Украины и Литвы. X – XX вв. Чернигов : [б. в.], 2001. С. 43–70.
5. Цабар Ш. Зав’язати вузол: історія та оздоблення єврейського шлюбного контракту. Єврейські шлюбні контракти: збірка ктубот Львівської нац. галереї мистецтв ім. Б.Г. Возницького: каталог виставки / Львів. нац. галерея мистецтв ім. Б.Г. Возницького; Центр міської історії Центрально-Східної Європи / ред. В. Сусак. Львів, 2015. 98 с.
6. Khaimowich B. The Jewish Tombstones of the 16th – 18 th Centuries from the Eastern Province of the Polish Kingdom: Study of the Iconography and Style Genesis.- Jerusalem, 2005.- Vol. I, II.
7. Petriakova F. The collectionof Jewish Art of the Museum of Ethnography and Grafts in Lvov.Treasures of Jewish Galicia. Judaika from the Museum of Ethnography and Grafts in Lvov, Ukraine. Tel Aviv: Beth Hatefutsoth; the Nahum Goldman Museum of the Jewish Diaspora, 1996. S