Особливості проєктування гутних ваз у львівському художньому склі 1970-1980-х рр.

Випуск вісника: 
Сторінки: 
43-51
Анотація: 

Стаття становить частину наукового дослідження, яке вперше в українському мистецтвознавстві розглядає проблеми малотиражної гутної продукції вітчизняних скловиробників, зокрема в контексті роботи одного з найбільш розвинених підприємств країни – Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики (ЛЕКСФ). Детально проаналізовано низку зразків декоративно-ужиткових ваз, які тиражувалися у період найбільшого розквіту склоцеху ЛЕКСФ упродовж 1970-х – 1980-х рр. Особливу увагу приділено індивідуальним рисам і технологічним прийомам, які застосовували професійні художники та майстри-гутники при виконанні зразків у різні роки творчої активності. Подано характеристику основних видів ваз, висвітлено їхні формотворчі особливості, колористичні характеристики та технологічні аспекти декорування. Стаття порушує також питання співпраці на лінії майстер – художник: обміну досвідом, інтерпретації авторських ідей, співавторства. Проаналізовано діяльність при виконанні виробничих зразків відомих львівських художників-склярів – провідних дизайнерів своєї доби.

Українське гутне скло як самостійне явище у вітчизняному декоративному мистецтві досягло найвищого розквіту наприкінці ХХ ст. Центром гутництва, осередком формування національної самобутності, збереження та вдосконалення традицій упродовж століть була Львівщина. Саме тут близько пів століття існував склоцех ЛЕКСФ, де вироблявся широкий асортимент виробів з гутного скла, виконаних методом вільного формування. В асортименті фабрики можна виділити дві основні типологічні групи: декоративний та ужитковий посуд, декоративна скульптурна пластика. Однією з найбільш типових і властивих для українського гутного посуду категорією є декоративні та ужиткові вази. Найяскравішого розквіту ця група досягла в другій половині ХХ ст. і була чи не основним продуктом, який виготовляли на ЛЕКСФ. Усі без винятку майстри та професійні художники працювали над зразками гутних ваз. У цьому дослідженні виділено дві основні підгрупи: ваза для квітів і фруктівниця.

Серед зразків одного з найвідоміших художників сучасного українського художнього скла Андрія Бокотея ми знаходимо кілька варіантів ваз, виготовлених для тиражування у склоцеху ЛЕКСФ упродовж 1970–1980-х рр. Аналізуючи весь спектр зразків цього періоду авторства художника, бачимо його прагнення до експерименту не лише технологічного, але й формального. Серед професійних художників, які виготовляли зразки для виробництва на ЛЕКСФ, був Богдан Галицький, завідувач кафедри художнього скла Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (сьогодні Львівська національна академія мистецтв). Однією з провідних фігур львівського гутництва та автором численних методів декорування ваз був Богдан Валько, останні вази якого будуть знаними багатьом поціновувачам українського гутного скла завдяки популярній витонченій мармуровій текстурі.

Авторська індивідуальність чітко прочитується у роботах ще одного гутника-віртуоза О. Гери, який, на відміну від свого колеги Б. Валька, зосереджується переважно на формотворчих властивостях власних зразків. Вишуканий мінімалізм внутрішнього дизайну та насиченість зовнішньої фактури характеризували творчість одного з найвідоміших склодувів, який закладав підвалини українського гутного скла радянського періоду – Йосипа Гулянського.

У роботі ще одного засновника львівської школи гутного скла М. Павловського помітні проєкти ваз із використанням так званого «розчісування». Над виконанням зразків ваз працював професійний художник і гутник-віртуоз Ф. Черняк, який тривалий час обіймав посаду головного художника фабрики. Його проєкти вирізнялися новаторством та пошуком сучасної форми відповідно до епохи.

Колективна робота у склоцеху фабрики сприяла засвоєнню досвіду старших майстрів і обміну ідеями, які вдосконалювалися в індивідуальному порядку і впроваджувались у виробництво. Більшість зразків було виконано за співпраці професійного художника та майстра-гутника або двох майстрів. Взаємообмін ідей і методів мав суттєвий вплив на творчість тандему дизайнерів і сприяв значному прогресу в збагаченні асортименту продукції.

УДК: 
74/748.5 (438.32)
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

1. Андрій Бокотей. Скло : альбом / упор. М. Царик, Т. Кулешник, авт. вст. статті І. Голод. Київ : Оранта, 2008. 279 с.

2. Андрій Бокотей: веб-сайт. URL: http://www.bokotey.com (дата звернення: 02.02.2019).

3. Дизайн: словник-довідник. Інст. проблем сучасного мистецтва НАМ України / за ред. М. Яковлєва. Київ: Фенікс, 2010. 384 с.

4. Кара-Васильєва Т., Чегусова З. Декоративне мистецтво України XX століття. У пошуках «великого стилю». Київ: Либідь, 2005. 280 с.

5. Казакова Л. Декоративное искусство России в контексте мирового студийного творчества. Москва: Гнозис, 2013. 160 с.

6. Казакова Л. Художественное стекло XX в.: основные тенденции, ведущие мастера. К проблеме мирового студийного движения. Москва : Пинакотека, 2007. 272 с.

7. Островський Г. Рожденное огнем. Львовская правда. 1976. 15 вересня. С. 3.

8. Островский Г. Эксперименты в стекле. Декоративное искусство СССР. 1985. № 6. С. 19.

9. Петрякова Ф. Сучасне українське художнє скло. Київ: Мистецтво, 1980. 202 с.

10. Петрякова Ф. Українське гутне скло. Київ: Наук. думка, 1975. 160 с.

11. Федорук О. Маестро художнього скла Андрій Бокотей: монографія. Київ : Либідь, 2008. 320 с.

12. Чегусова З. Андрій Бокотей – новатор мистецтва. Вісник археології, мистецтва, культури "Ант". Київ: Ін-т археології НАНУ. 2000. № 4–6. С. 19–22.

13. Чегусова З. Панорама львівського гутництва межі ХХ – ХХІ століть: експериментальні пошуки творчих індивідуальностей. 7UA. 2017. № 2. С. 60–69.

14. Черняк Ф. Львівське гутне скло другої половини ХХ століття : монографія. Львів: ЛНАМ, 2006. 164 с.

15. Шимчук Є. Мистецтво скла в Україні. Артанія. 1995. Київ: Bona Mented. Кн. 1. С. 34–36.

16. Bokotey, A. Glass in Ukraine. Glass Art Society Journal. 1998.  P. 26–28.

17. Nikola, K.G. Contemporary European Sculptures in Ebeltoft. Neues Glass. 1989. № 2. P. 128.

18. Nikola, K.G. Glass from the USSR. Neues Glass. 1990. № 3. P. 243–246.