Меморіальні композиції з поодинокими колінопреклоненими постатями у Західноукраїнській скульптурі XVII ст.

Випуск вісника: 
Сторінки: 
54-69
Анотація: 

Досліджено інтеграцію типу меморіаль­них композицій з поодинокими колінопреклоне­ними постатями у скульптуру регіону львівської культурно-мистецької гравітації та охарактери­зовано іконографічні, стилістичні, образно-плас­тичні особливості пам’яток. Відзначено, що ком­позиції з поодинокими колінопреклоненими постатями у формах монументальних надгробків, переважно – вищих духовних осіб, рідше – маг­натерії і можновладців, та епітафій дрібної шлях­ти, кліриків і міщан є різновидом домінантного у скульптурі Речі Посполитої кінця XVI – першої чверті XVIІ ст. іконографічного типу «колінопре­клонених» меморіальних зображень. На підставі узагальнення даних історико-краєзнавчих і мис­тецтвознавчих джерел та вивчення збережених творів аргументовано дещо запізнілу й вибіркову інтеграцію іконографічного типу у західноукраїн­ську скульптуру 1619–1630-х рр. Акцентовано на переважанні у меморіальних композиціях північ­них інспірацій, синхронізації пізньоренесансних, маньєристичних і ранньобарокових форм. Виявле­но вкрай обмежену репрезентованість у скульпту­рі регіону монументальних «колінопреклонених» надгробків, зумовлену збереженням стадіально попередніх іконографічних схем. Проаналізовано єдиний, відомий з описів, зразок типу – надгробок архієпископа Анджея Прухницького (1630) роботи Я. Пфістера (?) з Латинського кафедрального со­бору у Львові та втрачену пізньоренесансну епі­тафію суфрагана луцького, настоятеля олицького Станіслава Удрицького (пом. 1621) з Колегіального костелу Св. Трійці в смт. Олиці. Відзначено інтегра­цію у дитяче меморіальне зображення іконографії надгробків дорослих представників шляхетських родів в епітафії Яна Даниловича, імовірно, різця Я. Пфістера (після 1619 р.) з вівтарної частини костелу Св. Трійці (нині – церква Св. Трійці) в смт. Олесь­ко. Підкреслено, що завершенням еволюції іко­нографічного типу стало відтворення узвичаєних іконографічних схем на ремісничому рівні, супро­воджуване спрощенням техніки, форм і втратою стильової визначеності у фігуративній частині, зокрема в епітафіях Станіслава Вижицького (після 1680 р.) на фасаді бернардинського костелу св. Ан­дрія (нині – церква св. Андрія) у Львові та Мартина Подгородинського (1690-ті рр.) з парафіяльного костелу свв. Йоакима та Анни у Володимирі-Во­линському.

УДК: 
73.034+7.045+73.027.1 <<17>>
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

1. Kębłowski J. Renesansowa rzeźba na Śląsku. 1500– 1560. Poznań: PAN, 1967. 201 s. 184 il.

2. Tatarkiewicz W. Nagrobki z figurami klęczącymi. Studia Renesansowe: w II t. T. I / pod. red. M. Walickiego. Wrocław: Zakład im. Ossolińskich, 1956. S. 274–330.

3. Karpowicz M. Rzeźba około roku 1600–1630. Sztuka około roku 1600: Materiały Sesji Stowarzyszenia Historyków Sztuki Wydziału kultury Prezydium Wojewódzkiej Rady Narodowej w Lublinie. Lublin, listopad 1972. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1974. S. 51–74.

4. Karpowicz M. Sztuki polskiej drogi dziwne. Bydgoszcz: Excalibur, 1994. 204 s.

5. Barącz S. Kronika Oleska: репр. вид. 1864 року / передм. Д. Чобота. Броди : Просвіта, 2005. 112 с.; іл.

6. Czołowski A., Janusz B. Preszłość i zabytki województwa tarnopolskiego. Tarnopol, 1926. 198 s. ill.

7. Gębarowicz M. Studia nad dziejami kultury artystycznej późnego Renesansu w Polsce. Toruń: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Oddział w Łodzi, 1962. 416 s., 171 il.

8. Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego: w 23 t. T. 1. Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 1993. 125 s. 368 il.

9. Łabno J. Commemorating the Polish Renaissance Child: Funeral Monuments and their European Context. London: ASHGATE, 2011. 472 p.

10. Любченко В. Львівська скульптура XVI – XVII ст. Київ: Наукова думка, 1981. 216 с., іл.

11. Любченко В. Ф. Львовская скульптура XVI – XVII вв.: дисс. … канд. искусствоведения. Ленинград : Государственный Эрмитаж, 1968. 398 с.

12. Любченко В. Ф. Нові твори львівських скульпто­рів 16 – 18 ст. у галереї на матеріалах збиральницької роботи 1965 р. Львівська картинна галерея: виставки, знахідки, дослідження. Львів: Каменяр, 1967. С. 9–25.

13. Історія українського мистецтва: у 5-ти тт. / го­лов. ред. Г. Скрипник, ред. т. Д. Степовик. Т. 3: Мисте­цтво другої половини XVI – XVIII ст. Київ: НАН Украї­ни, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. 1088 с.

14. Пшик В. Відоме і невідоме в творчій спадщині Іоанна Пфістера: післямова до виставки «Скульптори Іоан Пфістер та Іоан Пінзель. Витоки і апогей львів­ського бароко». Львівська національна галерея мис­тецтв ім. Б. Г. Возницького : дослідження і матеріали: наук. зб. 2016. Вип. V / упор. Ю. Бірюльов, В. Пшик. Львів : Центр Європи, 2016. C. 61–71.

15. Golichowski N. Kościół oo. Bernardynów we Lwowie. Lwów: Polonia, 1911. 126 s.

16. Gębarowicz M. Szkice z historii sztuki XVII w. Toruń: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Oddział w Poznaniu, 1966. 337 s., 175 il.

17. Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego: w 23 t. T. 20, cz. I. Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2012. 390 s., 1024 il.

18. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Łuck: nakładem wołyńskiego tow. krajoznawczego i opieki nad zabytkami przeszłości w Łucku, 1929. 380 s.

19. Dzieduszycki W. Kościół katedralny lwowski obrządku łacińskiego. Lwów, 1872. 92 s.

20. Tomkowicz S. Ołyka. Prace komisji historji sztuki. T. III, zeszyt 1. Kraków, MCMXXIII. S. 1–37.

21. Braun J. Liturgisches Handlexikon. München, 1924. 551 р.

22. Heydel M. Pfister J. Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających: w VII t. T. VII / pod red. U. Makowskiej. Warszawa : Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2003. S. 79–83.

23. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. Lwów—Warszawa, 1925. 275 s.

24. Starowolski S. Monumenta Sarmatarum, viam universae carnis ingressorum. Cracoviae: in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. 818 p.

25. Sapetowa I. Rzeźba. Dzieje Rzeszowa. T. 1 / pod red. F. Kiryka. Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1994. S. 475–550.

26. Stankiewicz M. Dziecięce płyty nagrobne na Śląsku od XVI do XVIII w. Wrocław : Oficyna Wydawnicza ATUT, 2015. 168 s.

27. Мальська М. П. Туристичне львовознавство. Ч. І. Міщанські ґмерки та шляхетські герби в архітектурі міста Львова: навч. посіб. Київ: центр учбової літера­тури, 2017. 260 с.

28. Chrościcki J. A. Pompa funebris: z dziejów kultury Staropolskiej. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1974. 371 s., 152 il.

29. Boniecki A. Herbarz Polski. T. IV. Warszawa: skład główny Gebethner i Wolff, 1901. 400 s.

30. Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini = Року Божого: Латинські написи Львова. Львів: вид-во «Піраміда», 2008. 288 с.