Мода і філософія деконструкції Жака Дерріди: теоретико-концептуальні засади

Нині дизайн костюма все більше і більше тяжіє до різних видів авангардного мистецтва, все частіше стає елементом концептуальних інсталяцій. Перенесення центру ваги з розгляду утилітарно-функціонального значення одягу на культурно-художнє осмислення призводить до того, що про костюм можна говорити термінами мистецтвознавства і розглядати його як об'єкт міждис­циплінарних зв'язків дизайну і мистецтва. Бунтарські та провокаційні рішення деконструктивізму в дизайні одягу позитивно сприймаються сучасним суспільством і на­бирають все більшої популярності. Тому актуальним є аналіз та дослідження основних теоретико-філософських засад деконструкції, вивчення її особливостей.

Метою статті є дослідження основних теоретико-кон­цептуальних засад деконструкції Жака Дерріди, філо­софського підґрунтя теорії деконструкції та її прояву в контексті дизайну одягу.

Використання мистецько-історичних та порівняльних методів свідчить про міжпредметні дослідження про­блем деконструкції, її філософсько-теоретичного аспек­ту. Принципи систематичності та синергетичний підхід використовується в теоретичному обґрунтуванні кон­цептуальних засад та основних принципів деконструкції. Метод порівняння та історичний аналіз застосовується у визначенні поняття, основних характеристик та ознак явища деконструкції в контексті модного костюму.

Дослідження виявило такі ідейні підвалини деконструк­тивізму у сфері моди: використання концептуальних протиставлень та бінарних опозицій, деструктурування, акцентування уваги на слабких елементах формотворення костюма та їх зв’язках, абстрактність та символізм. З ідео­логічної точки зору деконструктивізм є одягом-протестом, що виступає проти усталеного трактування та розуміння моди, проти її меж і рамок, зафіксованих попередніми поколіннями, проти її технічних і естетичних обмежува­чів. При цьому, деконструктивізм є більше естетичним бунтом, ніж технічним чи конструктивним.

Деконструкція стала одним з найважливіших феноменів у моді, який змусив критиків і дослідників переосмислити своє уявлення про модний костюм. Зміна стосується не тільки розмов про одяг в контексті деконструкції, а й моди в цілому. На відміну від традиційних методик дослідження, деконструкція намагається висвітлити моду з середини її структури, розкриває стрижневі орієнтири модного буття, виявляє рушійні сили розвитку моди. Таким чи­ном, деконструкція не тільки продукує нові технологічні та формотворчі процеси, але й трансформує способи побудови сенсів та значень.