Нині дизайн костюма все більше і більше тяжіє до різних видів авангардного мистецтва, все частіше стає елементом концептуальних інсталяцій. Перенесення центру ваги з розгляду утилітарно-функціонального значення одягу на культурно-художнє осмислення призводить до того, що про костюм можна говорити термінами мистецтвознавства і розглядати його як об'єкт міждисциплінарних зв'язків дизайну і мистецтва. Бунтарські та провокаційні рішення деконструктивізму в дизайні одягу позитивно сприймаються сучасним суспільством і набирають все більшої популярності. Тому актуальним є аналіз та дослідження основних теоретико-філософських засад деконструкції, вивчення її особливостей.
Метою статті є дослідження основних теоретико-концептуальних засад деконструкції Жака Дерріди, філософського підґрунтя теорії деконструкції та її прояву в контексті дизайну одягу.
Використання мистецько-історичних та порівняльних методів свідчить про міжпредметні дослідження проблем деконструкції, її філософсько-теоретичного аспекту. Принципи систематичності та синергетичний підхід використовується в теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад та основних принципів деконструкції. Метод порівняння та історичний аналіз застосовується у визначенні поняття, основних характеристик та ознак явища деконструкції в контексті модного костюму.
Дослідження виявило такі ідейні підвалини деконструктивізму у сфері моди: використання концептуальних протиставлень та бінарних опозицій, деструктурування, акцентування уваги на слабких елементах формотворення костюма та їх зв’язках, абстрактність та символізм. З ідеологічної точки зору деконструктивізм є одягом-протестом, що виступає проти усталеного трактування та розуміння моди, проти її меж і рамок, зафіксованих попередніми поколіннями, проти її технічних і естетичних обмежувачів. При цьому, деконструктивізм є більше естетичним бунтом, ніж технічним чи конструктивним.
Деконструкція стала одним з найважливіших феноменів у моді, який змусив критиків і дослідників переосмислити своє уявлення про модний костюм. Зміна стосується не тільки розмов про одяг в контексті деконструкції, а й моди в цілому. На відміну від традиційних методик дослідження, деконструкція намагається висвітлити моду з середини її структури, розкриває стрижневі орієнтири модного буття, виявляє рушійні сили розвитку моди. Таким чином, деконструкція не тільки продукує нові технологічні та формотворчі процеси, але й трансформує способи побудови сенсів та значень.
1. Васильева Е. Деконструкция и мода: порядок и беспорядок. Теория моды: одежда, тело, культура. 2018. № 4. С. 58-79.
2. Деррида, Ж. Письмо и различие. Пер. с фр. под ред. В. Лапицкого. СПб.: Академический проект, 2000. 432 с.
3. Маньковская, Н. Б. Эстетика постмодернизма. СПб.: Алетейя. 2000. 347 с.
4. Криворучко О. Ю. Суть і місце деконструктивізму в архітектурі ХХ століття: автореф.дис. канд.архіт.:18.00.01. Львів. 2008. 24 с.
5. Герменевтика и деконструкция. Под ред. Штегмайера В., Франка Х., Маркова Б. В. СПб. 1999. 256 с.
6. Герасимова Ю. Л., Соснина Н. О., Булева О. Ю., Тимофеева М. Р. Возникновение и развитие деконструктивизма в дизайне костюма. Омский научный вестник. Сер. Общество. История. Современность. 2019. Т. 4, № 1. С. 55–60.
7. Демшина А. Ю. Мода в контексте визуальной культуры: вторая половина XX–начало XXI вв. СПб.: Астерион, 2009. 105 с.
8. Данилова Э.В. Развитие формообразующих идей кубизма и футуризма в архитектуре деконструктивизма. URL: www.dissercat.com/content/razvitie-formoobrazuyushchikh-idei-kubizma-ifu... (дата звернення 24.05. 2020)
9. Соснина Н. О., Толмачева Г. В. Деконструктивизм как метод креативного формообразования в дизайне костюма. Международный журнал экспериментального образования. 2016. № 1. С. 133–135.
10. Струмінська Т. В. Деконструктивізм як засіб створення нових форм в одязі. Вісник КНУТД. 2015. №1 (82). С.104-109
11. Воропаева Е. Д. Влияние деконструктивизма на дизайн одежды во второй половине ХХ -начале ХХI века. Вестник гуманитарного университета. 2014. № 2 (5). C. 62-67.