Специфіка побудови візуальних повідомлень у віртуальній комунікації

Випуск вісника: 
Сторінки: 
85-91
Анотація: 

Виявлено зміни у механізмі візуального пові­домлення з огляду на безперервність виробництва ін­формації й зниження здатності адресата до її сприйняття у віртуальній комунікації.

За допомогою методу порівняння були визначені відмін­ності між різними семантичними одиницями поняття «візуальне повідомлення» у сфері графічного дизайну й, безпосередньо, у цифровому середовищі. Застосування аксіоматичного підходу дало змогу визначити тенденцію до змін у побудові візуальних повідомлень й означити її динаміку у цифровому просторі.

Окреслено межі поняття «цифрові медіа». Означено «віртуальність» з погляду трансформованого штучного інформаційного простору, що займає домінуюче міс­це у комунікації. Підкреслено кореляцію між процесом диджиталізацїї інформації й зміною вимог до побудови візуального повідомлення. Співвіднесені наявні вимоги до побудови повідомлення у друкованих медіа із цифро­вими медіа. Систематизовано концептуальні завдання до побудови візуального повідомлення у цифровому просторі, серед яких відповідність запитам адресата, адаптивність до його потреб, урахування мети та місця комунікації. Розглянуто наступні відмінності візуального повідомлення у віртуальній комунікації: інтерактивність (анімація, взаємодія з користувачем), відсутність обме­женості у часі, використання шаблонів (запозичених з соціальних медіа); перевага вертикального формату як форми подання повідомлення (внаслідок домінування мобільних гаджетів як засобу трансляції й отримання інформації). Простежено розширення інструментів ві­зуальної комунікації, використання яких властиво суто віртуальному простору. Зазначено універсальність візу­ального повідомлення, компактність обміну інформа­ції й прискорення процесу сприйняття. Встановлено, що графічні дизайнери у процесі візуалізації інформації дотримуються ідентичних завдань як для друкованих, так і для цифрових медіа, проте форма повідомлення та вимоги до візуального повідомлення у віртуальному середовищі є відмінними. Наведені у статті дані мають теоретичне значення для графічних дизайнерів при роботі з візуалізацією інформаційних повідомлень та у вузів­ській практиці при розробці лекційних курсів з фахових дисциплін для магістрів.

УДК: 
7.012:72]-004.4
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

1. Белоедова А. В., Кожемякин Е. А., Тяжлов Я. И. Влияние вербального комментария на ин­терпретацию визуального медиасообщения: муль­тимодальный подход. Медиалингвистика. 2020. №7 (4). С. 445–461. URL: https://medialing.ru/issues/ medialingvistika-2020-7-4.pdf#page=65 (дата звер­нення: 20.02.2020).

2. Гаврілова Л. Г. Цифрова культура, циф­рова грамотність, цифрова компетентність як су­часні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 61(5). С. 1–14. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2017_61_5_3 (дата звер­нення: 20.02.2020).

3. Гаврилюк Н. Візуальний образ як текст. Слово і час. 2015. №4. С. 49–57.

4. Иванов Д. В. Виртуализация общества. Информационное общество. СПб. Петербургское Востоковедение. 2000. 96 с.

5. Марційчук Ю. І. Процеси візуалізації в культурі: сучасний дослідницький контекст. Куль­тура України. 2013. Вип. 41. С. 29–36. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Ku_2013_41_6 (дата звернення: 10.02.2021).

6. Синєпупова Н. Композиція: Тотальний контроль. Київ : ArtHuss. 2019. 240 с.

7. Шевченко В. Е. Концепція візуалізації журнального контенту в системі наукових погля­дів у галузі соціальних комунікацій : автореф, дис. … д-ра наук із соц. комунікацій : 27.00.01. Київ: нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2014. 30 с.

8. Landa R. Graphic Design Solutions. Trade Paperback, Revised edition. 2018. 480 p.

9. Durrani S. What makes an image worth a thousand words? Teaching strategic visual analysis and synthesis via semiotics. Communication Teacher, 2020. URL: https://doi.org/10.1080/17404622.2020.186 2269 (дата звернення: 20.02.2020).

10. Geise S., Baden C., Putting the image back into the frame: modeling the linkage between visual сommunication and frame-processing theory. Communication theory. vol.25(1), 2015, pp. 46–69. URL: https://doi.org/10.1111/comt.12048 (дата звер­нення: 20.02.2020).

11. Svensson J., Russmann U. Introduction to visual communication in the age of social media: Conceptual, theoretical and methodological challenges. Media and Communication. 2017. vol. 5, №4, pp. 1–5.