У статті розглянуті питання актуальності передачі інформації для дітей з вадами зору засобами мистецької тактильної книги, просторово-часові особливості рельєфно-графічних ілюстрацій. Здійснено вибірковий огляд естетичних концепцій, що мали місце, на стику декількох наук, таких як: дефектологія, психологія, тифлопедагогіка, естетика, мистецтвознавство. Проаналізовані факти про візуально-тактильні образи, їх сприйняття і створення мистецьких ілюстрацій для дітей з вадами зору. Наголошена необхідність використання спеціальних художніх тактильних книг і наочних посібників з рельєфно-графічними ілюстраціями і рельєфним шрифтом Брайля в житті і навчанні дітей з проблемами зору, доведена важливість доступних засобів здобуття ними інформації про світ.
Деякі види мистецтва або цілком недоступні незрячому, або доступні тільки частково. Створена художником тактильна книга з рельєфно-графічними ілюстраціями зберігає повністю все багатство думок, образів і сприймається незрячою людиною майже з тією ж повнотою, з якою вона усвідомлювалася до втрати зору. Книга з рельєфно-графічними ілюстраціями або тактильними малюнками необхідна незрячому навіть більше, ніж зрячій людині. За допомогою книг у людей з вадами зору (незрячих) формуються правильні уявлення про навколишню дійсність, відкривається світ почуттів і явищ, пов’язаних із її зоровим сприйняттям. У результаті підвищується роль художньої ілюстрованої книги як засобу пізнання, інструмента спілкування.
Стаття відкриває перспективу подальших досліджень, в яких можна розглянути створення і специфіку, а також типологію кожного напрямку з поданих рельєфно-графічних малюнків, а саме їх застосування для дітей різного віку, а також проблему розпізнавання ними кольорів. Швидкі темпи збільшення різноманітних технологій у проектуванні книжок для дітей з вадами зору за останні роки змушує привернути більшу увагу мистецтвознавців до аналізу творчості митців України у цій своєрідній сфері.
1. Ананьев Б. Г. Теория ощущений. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1961. 456 с.
2. Библиотека без барьеров. Стандарты тактильной книги (мировой опыт) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://om222.blogspot.com/2009/08/blog-post_3998.html?m=0
3. Бюрклен К. Психология слепых / Перевод с немецкого. Под ред. В. А. Гандера. М.: Учпедгиз, 1934. 264 с.
4. Колдаков. А. И. Азбука тифлопедагога: словарь-справочник / сост. Н. К. Антонов, А. И. Колдаков. М.: Логос ВОС, 2016. 276 с.
5. Кольцова М. М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка. М.: Педагогика, 1973. 142 с.
6. Кулагин Ю. А. Восприятие предметов и изображений слепыми и проблема наглядности в школе слепых. Тезисы докладов третьей научной сессии по вопросам дефектологии (22-25 марта 1960 года). М.: АПН РСФСР, 1960. С. 81-82.
7. Мотика М. Т., Лазаренко Е. Т. Тактильна книга: аналіз функцій, вимог, технологій виготовлення. Квалілогія книги: Збірник наукових праць. 2010. Вип. 2 (18). С. 56-63.
8. Органы чувств. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). СПб., 1890- 1907. Т. ХХII. 1897. C. 113-114.
9. Bara, F., Gentaz, E., Valente, D. (2018). The Effect of Tactile Illustrations on Comprehension of Storybooks by Three Children with Visual Impairments: An Exploratory Study. Journal of Visual Impairment and Blindness, American Foundation for the Blind. Vol. 112, issue 6, pp. 759-765.
10. Heller, M. A., McCarthy, M., Clark, A. (2005). Pattern perception and pictures for the blind. Psicologica. Vol. 26, issue 1, pp. 161-171.