У дослідженні українського мистецтва першої половини ХХ ст. одним з важливих завдань є вивчення теоретичного доробку представників аванґардних і модерністських течій, а також опрацювання корпусу критичних матеріалів про мистецтво, значна частка яких публікувалася у періодичних виданнях. Предметом нашого дослідження є концепції художньої творчості, сформульовані в ході дискусій між учасниками різних літературно-мистецьких об’єднань, що діяли в 1920 — на початку 1930‑х рр. в Україні. Проаналізовано статті та програмні тексти, опубліковані в українських часописах цього періоду «Шляхи мистецтва», «Життя й революція», «Нове мистецтво», «Гарт», «Нова ґенерація», «Бюлетень Аванґарду», «Червоний шлях». Подано стислий огляд основних тем та ідей, навколо яких розгорталася полеміка, а також висвітлено окремі аспекти взаємодії аванґардних теорій з офіційною радянською доктриною «нового» мистецтва. За матеріалами згаданих періодичних видань можна простежити різні етапи протистояння футуристів на чолі з Михайлем Семенком і конструктивістів з літературно-мистецької групи «Авангард». Предметом дискусій виступала творчість бойчукістів, учасників об’єднань АРМУ, АХЧУ, ОСМУ та художників, що репрезентували реалістичний напрям. Поява іще одного чинника — «пролетарського глядача» — спонукала щораз частіше вдаватися до осмислення проблеми творення нової радянської дійсності та обґрунтування ролі мистецтва в цьому процесі. Намагаючись сформулювати концепцію «нового побуту», художники розглядають поняття краси та доцільності в мистецтві, аналізують роль станкового і монументального малярства як засобу ідеологічного впливу та пропаганди. Особливу увагу приділяли обговоренню тем індустріалізації, урбанізації, пропонуючи часто протилежні підходи до їхнього втілення в художній творчості. Стисло окреслено різні концепції виробничого мистецтва, запропоновані учасниками українських мистецьких об’єднань 1920 — початку 1930‑х рр.
1. Скляренко Г. Авангард в Україні: обшири явища, етапи розвитку. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2009. Вип. 9. С. 318–322.
2. Павлуцкий Г. Новое направление в живописи. Кубизм и нео-футуризм. Искусство Южной России. 1913. № 9–10. С. 447–450.
3. Петрицький А. Сучасне мистецтво і малярство. Вир революції. Мистецький збірник Губнаросвіти. 1921. С. 81–83.
4. Первая художественная выставка Сектора искусств Главполитпросвета. Харьков: Советская Типография, 1921. 35 с.
5. Врона І. Завдання радянської художньої політики. Шляхи мистецтва. 1921. Ч. 2. С. 89–93.
6. Кулик І. Реалізм, футурізм, імпресіонізм. Шляхи мистецтва. 1921. Ч. 1. С. 35–39.
7. Врона І. АРМУ і культура революційного мистецтва. Життя й революція. 1926. Кн. 4. С. 89–98.
8. Седляр В. Образотворче мистецтво на Україні. Нове мистецтво. 1926. № 5. С. 2–3.
9. Хмурий В. Анатоль Петрицький. Життя й революція. 1928. Кн. 7. С. 141–160.
10. Шкурупій Ґ. Диктатура богомазів. Нова ґенерація. 1929. № 10. С. 26–34.
11. Комашка А. За пролетарську гегемонію в просторовому мистецтві: процеси мистецького руху в УСРР відбудовного періоду. Шляхи розвитку просторового мистецтва за реконструктивної доби. Харків: Всеукраїнське художнє видавництво АХЧУ, 1931. 70 с.
12. Врона І. Без керма і вітрил (друга Всеукраїнська виставка образотворчих мистецтв). Життя й революція. 1929. Кн. 7–8. С. 170–180.
13. Versari M. E. The Central European Avant-Garde of the 1920s: the Battleground for Futurist Identity? Local Strategies International Ambitions. Modern Art and Central Europe 1918–1968. Praha: Artefactum, 2006. Р. 103–110.
14. Радіонов В. Спіралізм чи «кізяковий дим»? Про замахи «Авангарду». Гарт. 1929. № 5. С. 128–140.
15. Горбенко П. Огляд Всеукраїнської художньої виставки в 10 роковини Жовтня. Червоний шлях. 1928. № 3. С. 115–127.
16. Полторацький О. Панфутуризм. Нова ґенерація. 1929. № 1. С. 40–50.
17. Ган А. Конструктивизм. Тверь: Тверское издательство, 1922. 70 с.
18. Буревій К. Ваші пальці … Мистецькі матеріяли Авангарду. 1929. № 3. С. 168–170.
19. Поліщук В., Єрмілов В., Троянкер Р., Коляда Г. та ін. Прокламація авангарду. Бюлетень Авангарду. 1928. С. 2.
20. Сонцвіт В. Художник індустріяльних ритмів. Мистецькі матеріяли Авангарду. № 3. 1929. С. 145–155.
21. Peiper T. W Bauhausie. Zwrotnica. 1927. № 12. С. 255–256.
22. Мистецькі матеріяли Авангарду. 1929. № 2. 52 с.
23. Скрипник Л. Асоціяльні й соціяльні мистецтва. Нова ґенерація. 1929. № 11. С. 26–33.
24. Горбенко П. Сучасні проблеми образотворчого мистецтва. Червоний шлях. 1927. № 2. С. 203–215.
25. Хмурий В. Перша Всеукраїнська виставка. Нове мистецтво. 1927. № 14–15. С. 6–8.
26. Холостенко Є. Нотатки. Ювілей мистецько-виробничої школи (до 5‑тиріччя Межигірського художньо-керамічного технікуму). Життя й революція. 1928. Кн. 8. С. 155–159.
27. Холостенко Є. Виставка німецької графіки. Гарт. 1929. № 9. С. 173–178.
28. Бородкін В. Оформлення побуту. Нова ґенерація. 1929. № 6. С. 49–53.
29. Пальмов В. Відповіді на питання соціяльного замовлення. Нова ґенерація. 1930. № 1. С. 47–48.
30. Пальмов В. Про мої роботи. Нова ґенерація. 1929. № 9. С. 27–29.
31. Сліпко-Москальців К. Мистецькі угруповання СРСР на тлі сучасности. Червоний шлях. 1927. № 7–8. С. 271–284.
32. Садиленко Ю. Художник Віктор Пальмов. Життя й революція. 1929. Кн. 11. С. 120–126.
33. Родіонов К. На ІІІ Всеукраїнській художній виставці. Червоний шлях. 1930. № 9. С. 110–119.
34. Сліпко-Москальців К. Розвиток та перспективи графіки СРСР. Червоний шлях. 1929. № 1. С. 220–233.
35. Шкандрій М. Модернізм, авангард і естетика Михайла Бойчука. Сучасність. 1995. № 9. С. 137–147.
36. Михайлів Ю. Нове різьбярство України. Життя й революція. 1929. Кн. 12. С. 118–144.
37. Поліщук В. Амальгама. Мистецькі матеріяли Авангарду. 1929. № 3. С. 138–144.
38. Врона І. АРМУ та її перша виставка в Київі. Червоний шлях. 1927. № 2. С. 216–225.