Репресований «Кобзар» Василя Седляра

Повний текст статті
з'явиться незабаром
Випуск вісника: 
Сторінки: 
43-49
Анотація: 

Стаття присвячена унікальній акції — перевиданню знищеного сталінським режимом Шевченкового «Кобзаря» 1931–1933 рр, ілюстрації до якого створив художник-­бойчукіст В. Седляр, репресований 1937 р. Оригінальне високохудожнє видання харківського видавництва «Література і мистецтво» присвячувалось 70‑м роковинам смерті Тараса Шевченка, стало значним тогочасним мистецьким явищем. Цей видавничий проєкт об’єднав відомих науковців, видавців і редакторів, художників — В. Вайсблат, М. Новицький, В. Седляр, А. Пісоцький, О. Дорошкевич, І. Миронець та ін. Розглянуто історію видання та перевидання «Кобзаря» Т. Шевченка, проаналізовано ілюстрації В. Седляра, виявлено художньо-­стилістичні особливості оформлення. На цей час видання «Кобзаря» репрезентувало модерністський підхід до ілюстративного оформлення. Видання «Кобзаря» 1931 р. проілюстроване чорно-­білими графічними творами, наступне — кольоровими.
Проаналізовано творчість В. Седляра, який разом з І. Падалкою, Г. Нарбутом та ін. підніс мистецтво української книжкової графіки до світового рівня. Ілюстрації до Шевченкового «Кобзаря» стали важливим етапом у творчості В. Седляра. До першого видання було створено 54 чорно-білі ілюстрації, які викликали низку позитивних відгуків у вітчизняній та закордонній пресі. Друге видання «Кобзаря» (1933) з 18‑ма кольоровими ілюстраціями здійснено до 120‑річчя від дня народження Т. Шевченка. 1937 року обидва наклади було вилучено з бібліотек і книгарень та знищено. Невелика кількість примірників вціліли до сьогодні та зберігаються у музеях і приватних колекціях. Василь Седляр — художник-­монументаліст, директор Києво-­Межигірського керамічного технікуму, учасник і організатор АРМУ, дослідник мистецтва. У книжковій графіці працював також над оформленням творів І. Франка та Гео Шкурупія.
 

УДК: 
75. 477
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

Андрущенко Т. Ілюстратор Василь Седляр. До ювілею репресованого «Кобзаря». Артанія М. 2005. Кн. 7. С. 8–12.
Архив Президента Российской Федерации. Оп. 24. Дело 409. Лист 212–215.
Диченко І. «Кобзар» у виконанні Василя Седляра. Вітчизна. 1989. № 5. С. 205–208.
Енциклопедія Українознавства. Перевидання в Україні. Т. 2. Львів. 1993. С. 585–586.
Кравченко Я. «Розстріляне Відродження» українського малярства. Дзвін. 2021. № 1. С. 200.
Кравченко Я. Реабілітація репресованого «Кобзаря». До 110‑ліття від дня народження художника-­бойчукіста Василя Седляра. Дзвін. 2010. № 3–4. С. 169.
Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. Київ: Майстерня Книги. Оранта, 2010. 400 с.
Лобановський Б. Український живопис в лабетах перебудов (від джерел соцреалізму до 1980‑х рр.). Реалізм та соціалістичний реалізм в українському живописі радянського часу. Київ: L. K. Maker, 1998. 320 с.
Підгайний С. Українська інтеліґенція на Соловках. Недостріляні. Новий Ульм: Прометей, 1847. 93 с.
Ріпко О. У пошуках страченого минулого. Львів: Каменяр, 1996. 286 с.
Рудзицький А. Біографічні довідки. Тарас Шевченко. Кобзар. Київ: Дух і літера — Оранта, 2009. С. 536–537.
Рудзицький А. Ілюстратор «Кобзаря» Василь Седляр та його доба. Київ, 2019. 240 с.
Седляр В. АХРР та АРМУ. Київ: Вид-ня ЦБ АРМУ, 1926. 26 с.
Соколюк Л. Михайло Бойчук та його школа. Харків: Видавець Савчук О. О., 2014. 386 с.
Тарас Шевченко. Кобзар / ілюстрації Василя Седляра. Київ: Дух і літера. Оранта, 2009. 551 с.
Череватенко Л. «Промовте — життя моє — і стримайте сльози»… Художник Оксана Павленко згадує, розповідає. Наука і культура. Україна. Вип. 21. 1987. С. 360–384.
Щербак В. Один з визначних бойчукістів (до 100‑річчя В. Седляра). Українська Академія Мистецтва. Вип. 6. 1999. С. 212–219.