Львівська школа дизайну середовища 1872–1918 рр.: теоретичні засади та їх втілення

Випуск вісника: 
Сторінки: 
99-114
Анотація: 

Проводиться комплексне наукове дослідження стилістичної еволюції львівського дизайну предметно-­просторового середовища 1872–1918 рр. — від неостилів історизму до сецесії, модернізованого ампіру і ранього ар деко. Універсальна суть сецесії забезпечувала їй поступове, але безперервне зростання охоплення різних видів творчості, стала одним з головних формотворчих факторів предметно-­просторового дизайну в столиці Галичини на початку ХХ ст.
У статті розкриваються формотворчі фактори дизайну середовища, висвітлюються закономірності виникнення і утвердження художньо-­дизайнерської освіти та практичної діяльності в цій галузі творчості. Показана поява у Львові теоретичних засад художнього проєктування, починаючи від статей і публічних виступів Ю. Захаревича. Систематизується історія львівського дизайну середовища, у багатьох аспектах аналізується творчість окремих митців різних національностей, виявляються раніше невідомі їхні праці, які вперше вводяться у науковий обіг. Зокрема, вивчається творчий доробок у сфері дизайну В. Садловського, А. Захаревича, І. Левинського та його послідовників, Т. Обмінського, М. Ольшевського.
Знайомлячись із досягненнями провідних європейських художніх осередків, львівська дизайнерська школа зберігала самостійність і оригінальність. Особливість діяльності її представників полягала у складності поліетнічної структури, багатошаровості тем і мотивів та у використанні скарбниці реґіональних культурних надбань.
Опрацьовуючи тему, автор спирається і на твори, відомі сьогодні тільки з описів й ілюстрацій, і на збережені об’єкти — інтер’єри споруд, музейні експозиції та експонати.

УДК: 
7.012 (477.83)
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

Архівні матеріали
1. Карпович В. [Януш Б.]. Провідник по Львові. Центральний державний історичний архів України у Львові. Фонд 309, опис 1, справа 1418.
2. Плани головного корпусу Львівської політехніки. Державний архів Львівської області. Фонд 2, опис 2, справа 4763.
3. Проект концертного залу Галицького музичного товариства. Державний архів Львівської області. Фонд 2, опис 3, справа 617, с. 18 (фасад), с. 26 (розріз).
Публікації
4. Дмитрів Є. Особливості розвитку житлового інтер’єру Львова кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2008. № 1–2. С. 111–114.
5. Жук О. К. Мистецтво дизайну у творчості Юліана Захарієвича. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2008. № 632: Архітектура. С. 216–218.
6. Іван Левинський. Імпульс / Колективна монографія; за заг. ред. Н. Матлашенко. Київ: Артбук, 2019. 192 с.
7. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст./ за ред. А. Клімашевського. Львів: Інститут народознавства НАН України; Харків: Раритети України, 2020. 256 с.
8. Лисенко О. Ю. Формування та збереження архітектури громадських просторів у структурі житлових будинків Львова рубежу XIX–XX століть: дис… канд. архітектури: 18.00.01. Національний ун-т «Львівська політехніка», Інститут архітектури. Львів, 2005. 263 с.
9. Нога О. Іван Левинський: архітектор, підприємець, меценат. Львів: Центр Європи, 2009. 192 с.
10. Нога О. Українська художньо-­промислова кераміка Галичини (1840–1940). Львів: Українські технології, 2001. 392 с.
11. Нога О. Український стиль в церковному мистецтві Галичини кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Львів: Українські технології, 1999. 167 с.
12. Студницька М., Студницький Р. Церкви Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст.: художній образ храму. Львів: ЛНАМ, 2016. 252 с.
13. Черкес Б., Петришин Г. Формування дизайну у Львівській архітектурній школі. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 674: Архітектура. С. 94–108.
14. Шмагало Р. Т. Мистецька освіта в Україні середини XIX — середини XX ст.: структурування, методологія, художні позиції. Львів: Укр. технології, 2005. 526 с.
15. Шмагало Р. Роль музеїв у становленні художньо-­промислової освіти України наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. (до 125‑річчя Міського промислового музею у Львові). Мистецтвознавство’99. Львів: СКІМ, 1999. С. 79–82.
28. Cesarz w Galicji. Kurier Lwowski. 1886. № 239, 29. VIII. S. 3. № 249, 8. IX. S. 3.
30. Giller A. Listy do przyjaciela o wystawie lwowskiej (X). Gazeta Narodowa. 1877. № 216, 21. IX. S. 2.
33. Kasyno Narodowe. Słowo Polskie. 1898. № 248, 18. X. S. 4.
34. Katalog Powszechnej Wystawy Krajowej we Lwowie roku 1894 / Drugie wydanie. Lwów: Z drukarni i litografii Pillera i Spółki, 1894. 442 s.
35. Katalog wystawy przemysłu budowlanego we Lwowie. Lwów: Nakładem Komitetu Wystawy, 1892. 92 s.
36. Kawiarnia „Avenue”. Nasz Kraj. 1910. № 85, 12. ІІ. S. 17.
37. Kawiarnia Schneidra. Gazeta Narodowa. 1897. № 291, 20. X. S. 2.
38. Kawiarnia „Warszawa”. Wiek Nowy. 1912. № 3279, 18. VI. S. 8.
39. Komar Ż., Bogdanowa J. Secesja we Lwowie / Secession in Lviv. Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka-­Jeziorańskiego; Kraków: Wydawnictwo Wysoki Zamek, 2014. 244 s.
41. L. P. II Pokaz Towarzystwa sztuki stosowanej „Zespół” we Lwowie. Czasopismo Techniczne. 1913. № 21. S. 245–246.
42. Lachner F. Dekoracja klatki schodowej w gmachu c. k. kolei państwowych we Lwowie. Czasopismo Techniczne. 1900. № 4, 25. II. S. 38–39.
44. Lewiński J. O budownictwie utylitarnem. Czasopismo Techniczne. 1902. № 3. S. 38–39; № 4. S. 54–56.
45. Lewiński J. Znaczenie rzutu poziomego w budownictwie utylitarnem i w gospodarstwie społecznem. Czasopismo Techniczne. 1903. № 23. S. 320–321; № 24. S. 332–334.
46. Lokal firmy „Primus i Iglicki”. Słowo Polskie. 1899. № 221, 17. IX. S. 5.
48. Lwowska izba handlowo-­przemysłowa. Gazeta Narodowa. 1910. № 150, 5. VII. S. 1; Nasz Kraj. 1910. № 105, 2. VII. S. 1–5, il.
49. Nowa cukiernia. Gazeta Lwowska. 1899. № 236, 17. X. S. 3.
51. Olszewski M. Estetyka miasta. Słowo Polskie. 1911. № 109, 6. III. S. 5.
52. Olszewski M. Wystawa gwiazdkowa. Słowo Polskie. 1906. № 6, 4. I. S. 1–2.
53. Pawilon Cesarski nowego Dworca Kolejowego. Słowo Polskie. 1905. № 159, 4. IV. S. 6.
54. Pawilon Przemysłowy. Stolarstwo (I). Dziennik Polski. 1894. № 283, 12. X. S. 2.
55. Pierwsza Powszechna polska wystawa architektury. Gazeta Narodowa. 1910. № 207, 11. IX. S. 2.
56. Przemówienie J. Zachariewicza przy otwarciu Szkoły Politechnicznej. Dziennik Polski. 1877. № 263, 17. XI. S. 1–2.
57. Sala koncertowa Galicyjskiego Towarzystwa Muzycznego. Gazeta Narodowa. 1910. № 272, 29. XI. S. 2.
59. W Towarzystwie Politechnicznym. Czasopismo Techniczne. 1890. № 1, 10. I. S. 6–7.
61. Zachariewicz J. Budowa kościoła i klasztoru PP. P. Św. Franciszka i Przenajśw. Sakramentu. Dźwignia. 1879. Rocznik IV. № 12, 20. XII. S. 92, tabl. I–XI.
62. Zachariewicz J. O poglądach Jul. Świecianowskiego na harmonię w architekturze. Dźwignia. 1879. № 3, 20. III. S. 17–19.