Стаття присвячена аналізу художніх особливостей єврейських жіночих нагрудників традиційного єврейського костюму Східної Галичини ХІХ ст. Проаналізовано основні композиційні схеми, орнаментальні мотиви, колористичну гаму. Джерелами дослідження обрано вироби в техніці «Spanier Arbeit» майстерень металевого мереживоплетіння в містечку Сасів коло Золочева. Заснував першу майстерню Маркус Лейб Марґуліс в другій третині ХІХ ст. Найбільший розквіт майстерні припадає на середину другу — половину ХІХ ст.— час, коли майстри створюють оригінальні високохудожні вироби: Атари, ярмулки, жіночі нагрудники та шабатні чепці. Під керівництвом Марґуліса було розроблено орнаментальні схеми, складні композиції на основі рослинного орнаменту, сітчастих мотивів бад-е-румі з модулями, заповненими квітковими та листковими мотивами. Найбільш вдалі зразки впроваджували в масове виробництво. Вже на зламі ХІХ–ХХ ст. у Сасові працювали сотні майстрів, однак виробництво поступово занепадало. Проаналізовано особливості єврейського жіночого костюму Східної Галичини, його традиційних форм та елементів. Визначено, що юдейки обирали костюми, характерні для усіх жінок краю, і відмінність полягала в декоративних елементах, зокрема нагрудниках. Нагрудники виконували утилітарну функцію: закривали зону декольте і дозволяли дотримуватися скромності, а також були значним декоративним елементом, своєрідним акцентом костюму. Традиційною формою нагрудників був значно видовжений прямокутник, виконаний з коштовних тканин: оксамиту, шовку, брокату, жакарду, оздоблений металевим мереживом, гаптом, паєтками, в окремих випадках — дрібними перлами на напівкоштовним камінням. Найбільш поширеними в мереживі були рослинні орнаменти: квіти троянд, півоній, соняхів, листя клена, мотив вазона та гірлянди, а також орнаменти у вигляді переплетеного джгута та «павині очка». В статті розглянуто символіку окремих орнаментальних мотивів у єврейському мистецтві. Для аналізу було обрано пам’ятки з колекції Музею етнографії та художнього промислу у Львові, ілюстрації у виданнях 30-х рр. ХХ ст.
1. Kontny P. Oaza srebrnych kwiatow (Sassów – ośrodek szycharstwa aturowego). Lwow: Odbito w Drukarni Lwowskiej, Lwow, Kopernika 11, 1932. 32 s.
2. Kontny P. Rafflesia Sassoviensis: (rzecz o aturach). Lwów : nakł. autora, 1933 (Lwów: M. Hecht). 7 s.
3. Kontny P. Ratujmy Sassów. Chwila. №4977. 31.01.1933. S. 7.
4. Mosheh R. Mayn shteṭ l Sasov ̣ . Israel, 1979. 141 p. Published ̣ .141) 1979 לארשי .ווָאסַאס זיא טָאטש ןיימ .השמ , לאפר) Yiddish in
5. Goldstein M. Kultura I sztuka ludu zydowskiego na ziemiach Polskich. Zbiory Maksymiljana Goldsteina z przedmowa Prof. Dr. Majera Balabana. Lwow : Nakladem Maksymiljana Goldsteina, 1935. 208 s.
6. Frankel G. Little known handicrafts of polish jews in the nineteenth and twentieth centuries. Jurnal of jewish art. Chicago, Illinois. Spertus College of Judaika Press, 1975. P. 42–49.
7. Goldfischerowna H. Z zydowskiego przemyslu artystycznego. Jeszcze o wzorach aturowych. Chwila. № 4886. 31.11.1932. Str. 11.
8. Juhasz E. Shpanyer Arbet. Treasures of Jewish Galicia : Judaica from the Museum of Ethnography and Crafts in Lvov, Ukraine / edited by Sarah Harel Hoshen. Tel Aviv : Beth Hatefutsoth, The Nahum Goldmann Museum of the Jewish Diaspora, 1996. S. 149–154.
9. Lebet-Minakowska A. The «Szpanier Arbajt» Technique. Jewish artists and Central – Eastern Europe. Art Centers – Identity – Heritage from the 19th century to the Second World War. Warszawa, 2010–2011. S. 105–111.
10. Lebet-Minakowska A. Ubiór jako wyznacznik żydowskości i znak przynależności religijnej. Strój – zwierciadło kultury (Costume – mirror of culture), P.r. Magdaleny Furmanik-Kowalskiej i Joanny Wasilewskiej, Seria: Studia i monografie. Tom II. Polski Instytut Studiów nad Sztuką Świata, Warszawa, 2014. S. 77–99.
11. Wasilewska-Prędka K. Judaika w zbiorach Muzeum Etnograficznego im. Seweryna Udzieli w Krakowie – przegląd najważniejszych obiektów. Krzystofory. Zeszyty Naukowe Muzeum Historycznego Miasta Krakowa, 35. Krakow: Muzeum Historyczne Miasta Krakowa, 2017. S. 451–462.
12. Czacki Т. O litewskich i polskich prawach, o ich duchu, źródłach, związku i o rzeczach zawartych w pierwszém Statucie dla Litwy 1529 roku wydaném. T. 2. Kraków : Druk. "Czasu", 1861. 352 s., [1], 1 k. tabl.
13. Bałaban M. Żydzi lwowscy na przełomie XVI i XVII wieku. Lwów : Fundusz Konkursowy im. H. Wawelberga ; Drukarnia Narodowa, 1906. 642 s.
14. Piskorz A. Judaika w zbiorah Muzeum Uniwersytety Jagiellonskiego w Collegium Maius/ Krzysztofory. Zeszyty Naukowe Muzeum Historycznego Miasta Krakowa. Krakow, 2017. P. 419 – 450. P. 435.
15. Molenda M. Talesy, kapoty, zalozki. Opowiesc o ubiorah polskich Zydow od sredniowiecza po pierwsze dekady XX wieku. Krakow : Fundacja Nomina Rosae Archiwum Narodowe w Krakowie, 2020. 64 str. S. 28.
16. Zydowski przemysl artystyczny. Nasza Opinija. 1935. 22 grudnia.
17. Frankel G. Notes on the Costume of the Jewish Woman in Eastern Europe, Journal of Jewish Art, Т. 7 (1980). S. 50–57. S. 53.
18. Левкович Н. Декоративно-ужиткове мистецтво євреїв Східної Галичини XVIII — першої третини ХХ ст.: типологія, символіка, художні особливості. Львів : Львівська національна академія мистецтв, 2016. 508 с.
19. Halperin Dalia-Ruth. Illuminating in Micrography: The Catalan Micrography Mahzor−MS Heb 8°6527 in the National Library of Israel. Netherlands : BRILL, 2013. 724 р.
20. Schüler Th. Schätze des jüdischen Galizien. Chemnitz : Schloßbergmuseum Chemnitz, im Mai 2002. 36 p.