Львівський скульптор Гартман Вітвер та його мистецька родина з Імста. Нові архівні знахідки та дослідження

Випуск вісника: 
Сторінки: 
23-29
Анотація: 

На підставі виявлених метричних записів у реєстрових книгах костелу Успіння Пресвятої Богородиці м. Імст (Австрія) уточнено дату народження Гартмана Вітвера – 22 грудня 1776 р. Віднайдений документ опубліковано у науковій літературі вперше. У статті проаналізовано основні гіпотези Марії Мурин та Януша Смази щодо особистості Г. Вітвера з урахуванням нових архівних відомостей. Доведено, що Гартман Вітвер – це справжнє ім’я і прізвище скульптора австрійського походження, який працював у Львові на початку ХІХ ст. З’ясовано, що Г. Вітвер не мав другого імені, як, наприклад, його батько Йозеф Антон Вітвер чи брат Йоган Міхаель Вітвер. Опираючись на математичні обчислення, виявлено неточності у львівських документах, які зафіксували смерть скульптора. Віднайденим свідоцтвом підтверджено спорідненість Г. Вітвера і династії скульпторів Вітверів з Імста. Уперше виявлено, що Г. Вітвер був молодшим братом Й. М. Вітвера, а не його старшим братом чи братом-близнюком як раніше вважали дослідники.

Досліджено мистецьку родину Вітверів з м. Імст, члени якої понад сто років виготовляли скульптурні твори у майстерні, яка переходила у спадок від батька до сина. Окреслено напрямки скульптурної діяльності предків Г. Вітвера, період їхньої активної діяльності та ареал поширення творів. Висвітлено характерні художні особливості творів видатних представників родини. Зачинателем династії був Йозеф І (пом. 1698), творам якого були притаманні риси північноєвропейського маньєризму. Його син Якоб І (1679–1758) заклав барокову основу так званого «стилю Вітверів». Йозеф Ґеорґ (1719–1785), успадкувавши майстерню батька, став найвизначнішим майстром родини. У статті окреслено ймовірні причини згасання скульптурного роду. Виходячи з особливостей творчого процесу у родинній майстерні в Імсті, запропоновано гіпотезу про принципи співпраці Гартмана з братом Йоганом Міхаелем Вітвером у Львові.

УДК: 
730(477.83-25) - 057"19"
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 
  1. LAND TIROL: Matriken Tirol Online. URL: https://matriken.tirol.gv.at/Bilder/Pfarren%20I-O/Pfarren%20I/Imst/Taufbuch/Taufbuch%201770-1784_MF%200804-1/ у папці: MF 0804-01 Imst – TB 4 1770–1784 0015.jpg ст. 62 (дата звернення: 21.02.2023)
  2. Дзюбан Р. Мистецька спадщина львівського скульптора Гартмана Вітвера. Пам’ятки України: історія та культура. 2004. №1. С. 102–113.
  3. Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина ХVІІІ – середина ХХ ст.). Львів : Апріорі, 2015. 528 с. Biriulow J. Rzezba Lwowska od polowy XVIII wieku – do 1939 roku. Warszawa, 2007. 388 s.
  4. Бондар П. До проблеми ідентичності львівської скульптури авторства Гартмана Вітвера у контексті нових документальних знахідок. Вісник ЛНАМ. 2017. Вип. 31. С. 213–221
  5. Центральний державний історичний архів України у м. Львові.  Ф. 618. Оп. 2.  Спр. 1053. Арк. 117 зв.
  6. Вуйцик В. Скульптор Іван Щуровський. Записки НТШ. Праці комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. Т. ССХLІ. С. 408–416.
  7. Овсійчук В. А. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. Київ : Дніпро, 2001. 444 с.
  8. Thieme U., Becker F. Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gedenwart. Leipzig, 1947. 145 s.
  9. LAND TIROL: Matriken Tirol Online. URL: https://matriken.tirol.gv.at/Bilder/Pfarren%20I-O/Pfarren%20I/Imst/Taufbuch/Taufbuch%201770-1784_MF%200804-1/  у папці: MF 0804-01 Imst – TB 4 1770- 1784 0015.jpg ст. 50 (дата звернення: 21.02.2023)
  10. Nicieja S. Lwów ogród snu i pamięci. Wroclaw, Warszawa, Krakow : Zaklad narodowy im. Ossolinskich, 2010. 540 s.
  11. Mair J., Wittmann H. Die Bildhauerarbeiten der Imster Künstlerfamilie Witwer im Außerfern. Extra verren. Jahrbuch des Museumsvereins des Bezirkes Reutte, 8. Jahrgang 2013. 202 s.
  12. Цьольнер Е. Історія Австрії / пер. із нім. Р. Дубасевич, Х. Назаркевич, А. Онишко, Н. Іваничук. Львів : Літопис, 2021. 712 с.
  13. Joseph von Lemmen. Tirolisches Künstler-Lexikon: oder kurze Lebensbeschreibung jener Künstler, welche geborne Tiroler waren, oder eine längere Zeit in Tirol sich aufgehalten haben. Innsbruck, Verlegt und gedrukt bey Felician Rauch, Buchhändler u. Buchdruker. 1830. 288 s.
  14. Gert Ammann. Barock im Oberland: Veranst. vom Land Tirol, von d. Stadt Landeck u. vom Tiroler Landesmuseum Ferdinandeum Innsbruck Heimatmuseum Schloß Landeck, 6. Juni bis 29. Juli 1973, Tiroler Landesmuseum Ferdinandeum Innsbruck, 7. Aug. bis 30. Sept. 1973. 70 s.
  15. Gert Ammann. Barock im Oberland. Die Bezirke Imst, Landeck und Reutte – Siene Kunstwerke, historische Lebens- und Siedlungsformen, Salzburg, Verlag St. Peter, 1978. 448 s.
  16. Wurzbach C. Biographische Lexikon des Kaiserthums Öesterreich / Constantin von Wurzbach. Theil 3. Wien: Verlag der typogr.-literar.-artist. Anstalt (L. C. Zamarski, C. Dittmarsch & Comp.), 1858. S. 366–369.
  17.  Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 9, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1988. 478 s.