Хресні дороги у публічному просторі Львова кінця XX – початку XXI століть: художні особливості та іконографія

У роботі розглянуто Хресні дороги, встановлені у публічному просторі Львова у кін. XX – поч. XXI ст. на предмет художніх особливостей та іконографії. Наукова новизна полягає у тому, що це перше дослідження Хресних доріг Львова, в результаті якого було проаналізовано художні та іконографічні особливості творів, з’ясовано за зразком яких святинь їх було створено, окреслено основні художні тенденції, запропоновано поділ за формою та матеріалами. Усі зразки було зібрано і проаналізовано в ході емпіричного дослідження за допомогою фотофіксації, візуального спостереження та опису. Також у статті було використано такі методи дослідження як іконографічний, семантичний, компаративний і метод культурно-історичного аналізу. Було розглянуто Хресні дороги у Брюховицькому лісі, на горі Хомець, на вул. І. Лукасевича, 10, В. Симоненка, 5, Загірній, 28 А, у парках імені Папи Римського Івана Павла ІІ, 700-річчя Львова, «Боднарівка», «Високий Замок». З’ясовано, що найбільш поширеними є стації, які складаються із дерев’яних хрестів та репродукцій творів таких авторів як Йозеф Ріттер фон Фюріх, Чезаре Секкі та Луїджі Моргарі.

Дослідження стацій у парку 700-річчя Львова дозволило визначити, що ці твори, найімовірніше, наслідують мозаїчний цикл італійської фірми Demetz Art Studio, а їх форма відтворює силует новгородського Олексіївського хреста. Дослідження стації «Пієта» у контексті  храму Пресвятої Богородиці ПЦУ на вул. Мишуги, 40 дозволило виявити прояви релігійного кітчу у Львові, до яких можна віднести поєднання імітації високого західноєвропейського католицького скульптурного мистецтва та російської православної архітектури, зокрема блискучих цибулеподібних дахів.

Аналіз двох Хресних доріг на Високому замку дозволив окреслити дві стилістичні тенденції. Стації 2005 р. наслідують наївну манеру, близьку для творів народних різьбярів. Зразок  2010-2012 р. є близьким за стилістикою до Хресних доріг Лурді, Страдчі, Росхачі та Самборі. Також було визначено, що до його особливостей можна віднести певну диспропорційність та неприродність поз, відхід від традиційної іконографії через відмову від зображення негативних персонажів. Дослідження священного простору Королівського джерела, у якому знаходяться Хресні дороги, дозволило виявити ознаки релігійного кітчу, зокрема семіотичну та стилістичну неузгодженість, наявність святинь різноманітних культів, імітацію творів високого мистецтва, низьку професійну якість більшості творів.