Проаналізовано основні підходи філософів, культурологів, соціологів, мистецтвознавців до інтерпретації феномену сучасного мистецтва. Попри значну кількість досліджень науковці продовжують звертатися до осмислення цього явища та критеріїв, за якими його можна визначити. Одним з основних критеріїв конституювання сучасного мистецтва є часовий вимір, хоча це кількісна, а не якісна ознака. Проте цей критерій дає можливість включити до сучасного мистецтва всі мистецькі прояви останніх 50–70-х років, що дозволяє визначити безумовну рису сучасного мистецтва – різностильовість, яка, на відміну від інших характеристик, не викликає жодних заперечень. Усі інші якісні характеристики – експериментальність, актуальність, соціальна значущість є змістовно розмитими та умовними.
Доведено, що неймовірне різноманіття мистецьких напрямків або рухів, які з’являються з кінця ХІХ ст. можна розділити не за ознакою «чисте мистецтво або бунт всередині мистецької спільноти» та «соціальне мистецтво або бунт митців проти соціальної дійсності», а за ознакою мистецтва в межах прийнятої в європейській цивілізації світоглядної матеріалістично-позитивістської парадигми та мистецтва, яке утверджує можливість різних поглядів на світ, у різних системах координат, з різних точок зору. Поворотною точкою, яка сутнісно розмежувала академічне (реалістично-натуралістичне) мистецтво та мистецтво модернізму, постмодернізму, авангарду, був імпресіоністичний бунт, який наочно показав можливість іншого світобачення.
З’ясовано, що характерною рисою сучасного мистецтва є включення до нього не лише всіх проявів художньої образної творчості, але й того, що презентує інше значення терміна «мистецтво» – майстерне виконання певного виду діяльності. Акційне мистецтво входить у габітус другого значення – вміння виконати певну дію з метою привернути увагу до важливої (для акціоніста) соціальної проблеми або явища. В акціонізмі найчастіше маємо відсутність художніх образів, але присутність соціальної дії, якій притаманні певна інтенційність, претензія на драматичність і помітна епатажність. Ще одна з головних вимог до актуального мистецтва – новизна, яка стає основою його брендингу. Показано, що значна частина мистецької спільноти, артменеджерів і артдилерів/галеристів просувають акції та концептуальні твори як мистецтво внаслідок кардинальної переорієнтації сфери мистецтва на отримання максимального прибутку.
- Андреев Л. Сюрреализм. Москва : Гелиос, 2004. 352 с.
- Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. Москва : Прогресс, 1974. 386 с.
- Бретон А. Маніфест сюрреалізму. URL: https://royallib.com/read/breton_andre/manifest_syurrealizma.html#0 (дата звернення: 24.03.2024).
- Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. Москва : Искусство, 1991. С. 266–323.
- Голубець О. Українське мистецтво ХХ ст. Львів : Колір Про, 2022. 200 с.
- Горбачов Д. Гопашно-шароварно-культура як джерело світового авангарду. Університетські діалоги. 2008. № 6. Львів : Центр гуманітарних досліджень; Київ: Смолоскип, 2008. 96 с.
- Гошко Г. Андрей Жолдак: «Дело в том, что я родину люблю, может, больше чем те, кто при власти». «Українська правда», 15.12.2006. URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2006/12/15/3188603/ (дата звернення: 24.03.2024).
- Дюхтинг Х. Василий Кандинский. 1866–1944. Революция в живописи. Москва : Арт-Родник, 2002. 96 с.
- Евреинов Н. Демон театральности. Москва-Санкт-Петербург : Летний сад, 2002. 535 с.
- Кандинский В. О духовном в искусстве. Нью-Йорк: Международное Литературное Содружество, 1967. 159 с.
- Малевич К. Черный квадрат. Трактаты и лекции первой половины 1920-х годов. С приложением переписки К. Малевича и Эль Лисицкого (1922–1925). Москва : «Гилея», 2003. Гл. I.
- Налимов В. Спонтанность сознания: Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника личности. Москва : «Прометей», 1989. 400 с.
- Радинський О. Контемпорарі арт та актуальне мистецтво. «Спільне», 2010 р. URL: https://commons.com.ua/uk/kontemporariart-ta-aktualne-mistets (дата звернення: 24.03.2024).
- Руднев В. Словарь культуры ХХ века. Москва : Аграф, 1999. 384 с.
- Скринник-Миська Д. «Модернізм», «авангард» і їх співвідношення в українських мистецтвознавчих дослідженнях. Вісник Львівської національної академії мистецтв 2018. Вип. № 37. С. 4-20.
- Хопкинс Д. Дадаизм и сюрреализм. Очень краткое введение. URL: http://www.dali-genius.ru/library/dadaizm-i-surrealizm-ochen-kratkoe-vvedenie.html (дата звернення: 24.03.2024).
- Шмагало Р. Образотворче, декоративне мистецтво і дизайн: актуальні проблеми кореляції термінології. Вісник Львівської національної академії мистецтв 2023. Вип. № 51. С. 155-163. DOI 10.37131/2524-0943-2023-51-15.
- Ferguson E. be Mind’s Eye: Nonverbal bought in Technology. Science. August 1977, № 197, Cambridgeс: Mit Press. P. 827–836.
- Kosuth J. Art after Philosophy / Kosuth J. Art after Philosophy and After, Collected Writings. 1966-1990. Ed. G.Guerico. Cambridge, Mass. & London: MIT Press. 1993. 33 p.
- Lyotard J.-F. Answering question: What is postmodernism. Innovation/Renovation: New perspectives on the humanities. Ed.by Hassan I., Hassan S. Madison, 1983. P. 329-341
- Richter H. Dada: Art and anti-art. Thames & Hudson world of art Ltd, London, 2004. 246 p.
- Thompson Don. The $12 Million Stuffed Shark: The Curious Economics of Contemporary Art. New-York: Publisher «St. Martin's Griffin»; Illustrated edition, April 13, 2010, 272 p.