Ікони ХVII ст. із церкви пророка Іллі у с. Сарни у контексті творчості вишенських майстрів

Поставлена проблема дослідження одного з провідних західноукраїнських малярських осередків, що діяв у ХVІІ ст.  у м. Судова Вишня. На прикладі комплексу ікон з однієї церкви – св. Пророка Іллі у с. Сарни, аналізуються тематичні, іконографічні та художньо-образні особливості  цих ікон,  простежуються витоки і тяглість місцевих традицій та  новаторські риси, зумовлені викликами тієї історичної доби. Зроблена спроба систематизувати ікони з Серн за індивідуальною манерою майстрів та  приписати  їм твори з інших церков. Вперше звернено увагу на  ікони з  Серн у контексті нових тенденції  західноукраїнського іконопису загалом,  як і на те, що розширення тематичного репертуару ікон  ХVII ст. у колі вишенських малярів набуло свого  спрямування у якому помітне акцентування на  окремих  образах,  на розвитку нової іконографії, пов’язаної з суспільно-історичними умовами  того часу.  Зауважено міцне переплетення традицій з новими  тематичними і образно-формальними  художніми пошуками, яке у творах цих майстрів спричинило оригінальне явище, що надає сакральному малярству виразного національного характеру. Наголошено на важливості комплексного опрацювання творчої спадщини вишенського мистецького осередку як вагомого національного культурного надбання.