Образ Христа у страсних серіях Костя Марковича 1996 і 2014 років: стилістичні особливості

Стаття присвячена двом серіям робіт на тему Страсного циклу 1996-го та 2014 років, авторства іконописця, доцента Львівської національної академії мистецтв К. Марковича. Головне міркування зосереджується на тому, як митець інтерпретував образ Ісуса Христа у своїх серіях. Актуальність дослідження полягає в аналізі еволюції художнього бачення та інтерпретації образу Христа у страсних серіях, створених з інтервалом у майже два десятиліття. Звертається увага на біографію митця у контексті впливу його сім’ї, навчання у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. Досліджуються впливи на творчість художника його викладача Є. Лисика. Акцентується на професійній діяльності автора у художньому об’єднанні «Фавор». У роботі досліджуються впливи західних майстрів (І. Босха (1450–1516.), Ель Ґреко (1541–1614)) на серію робіт 1996 року. Сфокусовано увагу на іконах Страстей кін. ХV – XVI ст. (зокрема, на іконі Страстей зі села Здвижень ХV ст.), які вплинули на страсну серію 2014 року. Проведено порівняння зі страсними серіями робіт Я. Тропара (1914–1919), А. Матісса (1951), К. Пастро (1998). З’ясовано, що в страсній серії робіт 1996 року К. Маркович ставив метою передати напругу та драматизм Страсного циклу. Образ Ісуса Христа представлений у ролі мученика, який терпить фізичні та духовні страждання. У страсній серії 2014 р. автор акцентує на символічному значенні страстей. Образ Христа постає у вигляді смиренної жертви, яка приймає муки та страждання. Акцентується не на фізичних стражданнях, а на трансцендентному вимірі страждань Ісуса Христа.