Роль творчої майстерні у формуванні художника-­монументаліста в Галичині у другій половині XVIII ст. Творчість Т. Гертнера та М. Добженєвського

Випуск вісника: 
Сторінки: 
71-81
Анотація: 

Стаття присвячена дослідженню діяль­ності художніх майстерень як закономірного явища, що виникло внаслідок вимог і процесів, що відбувались у тогочасному мистецькому житті Речі Посполитої, зокрема, Галичини, у другій пололовині XVIII ст. У статті розкривається вплив творчої майстерні, зокрема й вчителя, на формування та подальшу творчу діяльність молодих художників-монументалістів. На прикладі аналізу творчості Томаша Гертнера та Марцелія Добженєвського, що були учнями та колегами в художній майстерні відомого художника-монументаліста Станіслава Строїнського, проводиться ілюстрація існування відносин «майстерня-майстер-учень».

УДК: 
7.071.1.:7.021.333(437.4)"17"
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

1.    Жолтовський П. М. Монументальний живопис на Україні: XVII – XVIII ст. Київ : Наукова думка, 1988. 162 с.
2.    Лильо О. М. Діяльність представників монументального живопису західноєвропейської традиції у Львові XVIII ст. Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2008. № 1 (10). С. 97–103.
3.    Witwińska M. Topografia i kierunki malarstwa ściennego w Polsce około połowy XVIII wieku. Biuletyn Historii Sztuki. 1981. T.43, № 2, S. 180-202.
4.    Kowalczyk J. Andrea Pozzo a późny barok w Polsce cz. II. Freski sklepienne. Biuletyn Historii Sztuki. 1975, T. 37, № 4, S. 335-350.
5.    Mańkowski T. Dawny Lwów, jego sztuka i kultura artystyczna. London : Nakl. Fundacji Lanckoronskich i Polskiej Fundacji Kulturalnej. 1974. 423 s.
6.    Ostrowski J. K. Słowo wstępne. Sztuka Kresów Wschodnich. Kraków. 1994. T. 1. 178 s.
7.    Hornung Z. Stanisław Stroiński 1719–1802. Zarys monograficzny za szczególnym uwzględnieniem działalności artysty na polu malarstwa ściennego, London. 1975. 157 s.
8.    Dworzak A. Freski w kościele parafialnym p.w. Św. Michała Archanioła w Tartakowie. Sztuka Kresów Wschodnich. Kraków. 2012. T. 7. S. 65–94.
9.    Sokalski B. Powiat sokalski pod względem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. Lwów. 1899. 496 s.
10.    Kaczmarczyk K. Antoni Dobrzeniewski, [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. 5, Kraków. 1939–1946, s. 269–70.
11.     Miasto Przemyśl, cz. 1: Zespoły sakralne. Katalog Zabytków Sztuki w Polsce. Seria nowa.  / red. J. Sito, opr. J. Sito i P. Krasny. Warszawa. 2004. T. 10. 206 s.
12.    Adamski J., Biernat M., Ostrowski J., Petrus J. Katedra łacińska we Lwowie. Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczpospolitej, cz. 1: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego, T. 21. Kraków. 2013. S. 36–37.
13.    Szyndlarewicz M. [ob. Ludera], Gabriel Sławiński – malarz fresków i obrazów. Uwagi wstępne, [w:] Między Wrocławiem i Lwowem. Sztuka w Małopolsce, na Śląsku i Rusi Koronnej w czasach nowożytnych. Wrocław. 2011. s. 349-358.  472 s.
14.     Stoga A. Marceli Dobrzeniewski – zagadkowy malarz Włodawy i Łęczeszyc, Biuletyn Historii Sztuki. T. 34, 1972. Nr 3/4. S. 341-345.
15.    Katalog Zabytków Sztuki w Polsce. Miasto Kraków / red. A. Bochnak, J. Samek, cz. 2: Kościoły i klasztory Śródmieścia, 1. Warszawa. 1971. T. 4. 206 s.