Нев’янучі квіти Покуття у творчості Параски Хоми

Випуск вісника: 
Сторінки: 
46-52
Анотація: 

У статті висвітлено важливі періоди життя і творчості народної художниці Параски Хоми, яка тривалий час залишалася чи не єдиною з когорти визначних представників народного декоративного малярства – продовжувачів давньої української традиції створення оригінальних квіткових композицій на папері.
Мета дослідження – розкрити художні особливості творів, виставкову діяльність, детальний аналіз переосмислення композиційних і кольорових вирішень, пов’язаних із специфічними умовами життя та побуту в селі, їхній вплив на формування своєрідного селянського, філософського світосприйняття, власних естетичних критеріїв, моральних принципів, рівень абстрагування і виконавської культури, які недостатньо висвітлювалися у наукових публікаціях.
Параска Хома створила понад 5 тисяч оригінальних малюнків, більшість з яких були представлені на 30-ти персональних виставках в Україні та за кордоном. До останнього дня життя художниця дивувала шанувальників новими своєрідними творами та дотепними висловами, які розкривають індивідуальність творчої особистості, політ її фантазії, широту думки, що є визначальними не тільки в характеристиці конкретного митця, особливостей його психології, але й відображають мистецькі здобутки конкретного реґіону та мають значення для подальшого розвитку культури загалом

УДК: 
75.058
Мова публікації: 
Українська
Список літератури: 

1. Франків В. Нев’янучі квіти Параски Хоми. Вітчизна. 1993. № 3–4. С. 114–117.
2. Бабій В., Петрякова Ф. Повідомлення. Малювальниця з Прикарпаття Параска Хома. Народна творчість та етнографія. 1970. № 1–2. С. 54–57.
3. Листопад І. З ланкової – у художники. Ва-Банк : Західноукраїнський тижневик. 2004. № 12. 25-31 березня. С. 4.
4. Войцехівська М. Параска Хома – художниця світового рівня. Анонс-Контрак. 2003. №31. С. 46.
5. Яновський М. Пелюсткова веселка. Срібна пряжка: Розповідь про народних митців. Ужгород : Карпати, 1980. 216 с.
6. Антонюк Н. Цвіт папороті Параски Хоми. Слово Просвіти. Всеукраїнський культурологічний тижневик. 2010. № 27. 6–14 лип. С. 16. 
7. Качкан В. “Квіти повсякчас зі мною”. Сільські вісті. 1990. 22 серп. С. 4.
8. Овсійчук В. Квіти Придністров’я. Літературна Україна. 1968. № 97. 5 грудня. С. 4.
9. Качкан В. Джерела її таланту. Жовтень. 1978. № 10. С. 143–147
10. Глинчак В. Квіти з Чернятина. Жовтень. 1976. № 6. С. 151–153.
11. Лисенко Л. Квіти схід-сонця. Київ. 1983. № 3. С. 156–161.
12. Параска Хома: Альбом / авт.-упор. В. Качкан. Київ : Мистецтво, 1983. 95 с.
13. Гурська В., Гудима В. Вкладаю квіти, як садівник. Соціалістична культура. 1983. № 10. С. 21.
14. Гнатюк М. Нев’янучі квіти Придністров’я. Мистецтво в сучасній школі : проблеми, пошуки : Матеріали наук.-метод. конференції “Актуальні проблеми мистецької освіти: історія і сучасність”(м. Івано-Франківськ, 2007 р., березень) / за ред. доц. М. В. Вовка. Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ ПНУ ім. В. Стефаника, 2007. С. 21–29.
15. Геник С. Параска Хома. 150 видатних українок. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. С. 206.
16. Параска Хома : альбом / упор. Я. Хома. Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2005. 56 с., іл. 
17. Тугай Л. Параска Хома «повернулася» до Львова. Галичина. 2011. 2 липня. № 95. С. 8.
18. Галицький кореспондент. 2013. № 9 (28 лютого). С. 19.
19. Параска Хома. Із фондозбірки Музею мистецтв Прикарпаття : альбом. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. 2018. 80 с., іл.