Дослідження присвячене аналізу особливостей соціально-політичних умов і культурного контексту формування протестного мистецтва в другій половині ХХ століття. У результаті дослідження доведено, що особливістю мистецтва протесту вказаного періоду стало те, що в одне ціле сплавилися соціальний, духовний, сексуальний, політичний протести. В ньому тісно переплелися: ліва філософія та фрейдизм, дзен-буддизм та окультизм, пацифізм і новітній культ ЛСД, нонконформізм і елементарне прагнення молодих людей грати/слухати ту музику, яка їм подобається, хоча це і вважалося майже «аморальним» у тогочасному суспільстві тощо.
Основну увагу приділено трансформації мистецтва протесту. «Революціонери» й «бунтівники», неупередженим судом історії визнані «класиками». «Протест» став модою, трендом, на нього з’явився попит. «Контркультура» втратила свій соціально-революційний підтекст, перетворившись у розвагу для вельми обмеженої кількості інтелектуалів. Показово проголошена «антикомерційність» товару, у сучасному світі виступає відмінною додатковою рекламою, допомагає створювати й завойовувати нові ринки збуту.
У той же час, справжнє мистецтво, іноді навіть несвідомо, здатне не лише дати світу нові форми, а й вивести культуру на якісно новий, вищий рівень. Безперечно, це виклик для посередності. Появу нових мистецьких форм завжди неоднозначно зустрічало суспільство. Переважна більшість знаних на сучасному етапі митців, свого часу проголошувалася практично «революціонерами» й «підривниками підвалин». Тому є цілком логічним, що нові форми таврували собі шлях, як правило, у не дуже сприятливих для себе умовах.
На зміну елітарному мистецтву прийшов духовно бідний «товар широкого вжитку». Легко переконатися, як далеко може зайти деградація, достатньо лишень увімкнути в новорічну ніч «блакитний вогник» на будь-якому вітчизняному телеканалі, де штамповано-безликі виконавці, позбавлені жодної індивідуальності, голосу, таланту або харизми, відкриватимуть
1. Баталов Э. Я. Философия бунта. М.: Политиздат, 1973. 222 с.
2. Большаков В.В. Бунт в тупике? Очерки с идеологического фронта. М.: Молодая Гвардия, 1973. 365 с.
3. Бондаренко О.Ю. Антиномия «мудрость–безумие» в контркультуре США 1950–1960-х годов: автореф. дис. … канд. культурологии: 24.00.01. М., 2009. 24 с.
4. Гитарист группы «Кино» Алексей Рыбин: Цой не пел о переменах политического строя. URL: https://nn.by/?c=ar&i=137618&lang=ru.
5. Давыдов Ю.Н., Роднянская И.Б. Социология контркультуры. Критический анализ. (Инфантилизм как тип мировосприятия и социальная болезнь). М.: Наука, 1980. 264 с.
6. Давыдов Ю.Н. Эстетика нигилизма. (Искусство и «новые левые»). М.: Искусство, 1975. 271 с.
7. Качалова Н.А. Выражение намека посредством аллюзии (на материале политических статей). Вестник ЧГПУ. 2001. №10. С. 256–267.
8. Керви А. Молодежные субкультуры США и Велико-британии с конца 40-х по наши дни. М., 1996. 79 с.
9. Кокарев А. Панк-рок от А до Я. М.: Музыка, 1992. 80 с.
10. Мяло К.Г. Под знаменем бунта: Очерки по истории и психологии молодежного протеста. 1950–1970-х годов. М.: Молодая гвардия, 1985. 287 с.
11. Мінаєв А. Поняття «субкультура» та «контркультура» в контексті молодіжного протесту другої половини 60-х рр. ХХ ст. в країнах Західної Європи та США. Історична панорама: Збірник наукових статей Чернівецького національного університету. Спеціальність «Історія». 2007. Вип. 3. С. 72–85.
12. «Мухоморы» – дети эпохи «застоя». URL: http://www.3vozrast.ru/article/nostalgia/televizor/659.
13. Омельченко Е. Молодежные культуры и субкультуры. М.: Институт социологии РАН, 2000. 264 с.
14. Розенталь Э.М. Парадоксы протеста. Очерки о молодежи Запада. М.: Изд. Агенства печати Новости, 1985. 272 с.
15. Рошак Т. Истоки контркультуры / пер. с англ. О.А. Мышаковой. М.: АСТ, 2014. 380 с.
16. Скип Стоун Хиппи от А до Я. Секс, наркотики, музыка и влияние на общество с шестидесятых до наших дней. URL: https://www.hippy.ru/az/p90.htm.
17. Хиз Джозеф, Поттер Эндрю Бунт на продажу. Как контркультура создает новую культуру потребления. М.: Добрая книга, 2007. 456 с.
18. Хойбнер Т. Вызов неприкаяних: Модные волны и молодежные течения – теди, хиппи, панки, рокеры – в западном мире / Пер. с нем. Г. Гаева и Л. Егоровой; Научн. ред., послесл. и коммент. А. Ефремова. М.: Молодая гвардия, 1990. 302 с.
19. Шишов О. О. У тенетах «вільного світу» (Про суть дрібнобуржуазного бунтарства «розбитого» покоління). К.: Товариство «Знання» УРСР, 1974. 47 с.
20. Cantor N.F. The American Century. Varieties of Culture in Modern Times. – N.Y.: Harpercollins, 1997. 624 p.
21. Fridmann F. Youth and society. London, 1971.64 p.
22. Mead M. Culture and commitment. A study of generation gap. N.Y.: Garden City, 1970. 307 p.