Сценічна маска в театральній культурі Китаю: пошуки національної ідентичності

Представлено мистецтво маски у китайській культурі, сценічний образ якої є уособленням театрального мистецтва в контексті становлення національної ідентичності. Використано культурно-­історичний та мистецтвознавчий підходи, що дало змогу провести об’єктивне дослідження з огляду на історично-­науковий аспект розвитку цього мистецтва в Китаї. Проаналізовано роль маски в сценічному мистецтві, що дозволяє оцінити її значення та функції, форми, прийоми та методи використання і творення художнього образу; виявлено мистецькі особливості та характерні жанрові ознаки, продуктивність застосування у китайському театрі. Упродовж століть маска була важливим атрибутом театральних видовищ, а у вигляді трагічної й комічної гримас стала емблемою театрального мистецтва в цілому. Семантика цього виду театральної культури вказує на те, що сценічна китайська маска функціонально визначається як предмет, за допомогою якого виконавець змінювати чи доповнювати зовнішність.
У статті вказано на формотворчі особливості театральної китайської маски, яка до сьогоднішнього дня вважається виокремленим видом образотворчого мистецтва, що й відіграло особливу роль у розвитку мистецьких жанрів і стилів, визначило основні етапи становлення різних моделей східного театру. Описано театральну маску як засіб акторського інструментарію, невід’ємного атрибуту сценічного дійства, засобу вираження емоцій персонажу; наголошено на ролі і значенні маски у створенні сценічного образу, прослідковано і досліджено художньо-­стильові особливості.
Проаналізовано історичний контекст розвитку сценічної маски, визначено важливість та необхідність застосування сценічної маски в традиційній театральній культурі, її органічність у створенні постановок, високу мистецьку вартість у розкритті образу персонажів китайського театру.